Солідарність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Солідарність — це єдність (групи або класу), яка породжує єдність інтересів, цілей, стандартів і взаєморозуміння, або ж ґрунтується на них[1][2]. Цей термін відсилає до таких соціальних зв'язків, які об'єднують людей в одне ціле. Ним послуговуються переважно в соціології, а також в інших суспільних (соціальних) науках, у філософії або в католицькому соціальному вченні[3].

Засади солідарності в різних суспільствах різні. В «простих» суспільствах воно може засновуватися переважно на спорідненості (kinship) і спільних цінностях. У більш складних суспільствах є різноманітні теорії, в межах яких розглядається питання про те, що сприяє створенню відчуття соціальної солідарності[1].

Солідарність також є одним із шести принципів Хартії основних прав Європейського союзу, а щороку 20 грудня  відзначається Міжнародний день солідарності людей, визнаний ООН.

Еміль Дюркгайм[ред.ред. код]

Згідно з Емілем Дюркгаймом, типи соціальної солідарності корелюють з типами суспільства. Е. Дюркгайм увів термін "механічної " й «органічної солідарності» («mechanical» and «organic solidarity») в межах його теорії розвитку суспільств, описаної в праці «Про розділ суспільної праці» (1893). В суспільстві, яке демонструє механічну солідарність, його згуртованість й інтегрованість виростає з гомогенності індивідуумів: люди відчувають взаємний зв'язок через споріднену працю, освіту, релігію, спосіб життя. Механічна солідарність зазвичай присутня в «традиційних» і малих суспільствах.[4] У простих (тобто племінних) суспільствах солідарність переважно засновується на споріднених зв'язках у межах родинних «мереж». Органічна солідарність породжується взаємозалежністю, яка витікає зі спеціалізації праці, а також різного роду взаємозалежностей (complementarities) між людьми. Солідарність такого типу зустрічається в «сучасних» і «промислових» суспільствах.[4]

  • Визначення: це соціальна єдність (social cohesion), заснована на взаємній підтримці індивідуумів у більш розвинених суспільствах.

Хоча індивідууми виконують різні завдання, є носіями різних цінностей та інтересів, порядок в суспільстві і соціальна солідарність в ньому будуються на їх взаємодовірі у виконанні конкретних завдань. Слово «органічна» тут позначає взаємозалежність складових частин. Таким чином, у більш складних суспільствах соціальна солідарність підтримується через взаємозалежність їх складових частин (тобто, фермери виробляють їжу, яка годує заводських робітників, які виробляють трактори та іншу техніку, що дозволяє фермерам виробляти їжу).

В філософії[ред.ред. код]

Солідарність — це концепт, що знаходиться на стадії становлення в сучасній філософії: він є об'єктом дослідження в різних областях етики і політичної філософії.[5]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Н. Амельченко. Солідарність // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.672 ISBN 978-966-611-818-2
  • Солідарність //Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х . :Право, 2015
  • СОЛІДАРИЗМ //Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 1998. — ISBN 966-749-200-1.
  • Jary, David; Julia Jary (1991). Collins Dictionary of Sociology. Glasgow: Harper Collins. с. 774. ISBN 0-00-470804-0. 

Для подальшого читання[ред.ред. код]

  • Ankerl, Guy: Toward a Social Contract on Worldwide Scale: Solidarity Contract. Geneva, ILO, 1980, ISBN 92-9014-165-4