Кай Лео Йоганнесен
| Кай Лео Йоганнесен | |||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| дан. Kaj Leo Johannesen | |||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||
| Народився |
28 серпня 1964[1][2] (59 років) Торсгавн, Фарерські острови, Королівство Данія | ||||||||||||||||
| Країна | Королівство Данія | ||||||||||||||||
| Діяльність | футболіст, гандболіст, політик, підприємець | ||||||||||||||||
| Знання мов | данська і фарерська | ||||||||||||||||
| Посада | Прем'єр-міністр Фарерських островівd і Health Minister of the Faroe Islandsd[3][4] | ||||||||||||||||
| Партія | Партія союзуd | ||||||||||||||||
| Нагороди |
 | ||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
Кай Лео Йоганнесен (фар. Kaj Leo Johannesen, нар. 28 серпня 1964, Торсгавн) — фарерський політик. 12-й прем'єр-міністр Фарерських островів. Перебував на посаді з 26 вересня 2008 по 15 вересня 2015 року[5]. Був головою Союзної партії Фарерських островів «Самбандсфлоккурін» (з 2004 по 2015 рік). До того був футболістом, що грав на позиції воротаря, грав за збірну Фарерських островів. Також вів приватний бізнес — торгівля рибопродукцією[6] та грав у гандбол.
Спортивна кар'єра
Один з відомих фарерських футболістів, багато сезонів був основним гравцем клубу «ГБ Торсгавн», в складі якого тричі ставав чемпіоном Фарер: 1988, 1990 та 1998 років. Зіграв 299 матчів у національній лізі Фарер.
1991 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Фарерських островів[7] і всього провів у формі головної команди країни 4 матчі, в тому числі у відбіркових турнірах до Євро-1992 (проти майбутніх переможців турніру, збірної Данії), чемпіонату світу 1994 року (повні матчі проти Бельгії і Кіпру).
Перебуваючи в тіні більш відомого широкому колу вболівальників Єнса Кнудсена, Йоганнесен вісімнадцять матчів фарерської збірної провів на лавці в ролі незадіяного запасного голкіпера, в тому числі 12 вересня 1990 року в пам'ятній грі відбірного турніру Євро-1992, коли дебютанти в міжнародних турнірах фарерці піднесли великий сюрприз, обігравши збірну Австрії з рахунком 1:0.
Також грав у гандбол за клуб «Кінділ», за який зіграв 163 матчі і забив 625 голів[8].
Політична кар'єра
Кай Лео Йоганнесен був членом міської ради Торсгавну у 1997—2000 роках, представляючи Союзну партію[9]. З 2002 року став членом Фарерського парламенту (Løgting). У 2004 році він став головою консервативно-ліберальної Союзної партії. З 2004 по 2008 рік — міністр закордонних справ.
На парламентських виборах у січні 2008 року Союзна партія посіла друге місце, отримавши 7 місць у 33-місному парламенті. Проте вона опинилася в опозиції, оскільки партія-переможниця сформувала коаліцію з соціал-демократичною партією і Фарерським центром партій. 24 вересня 2008 року коаліція розпалася. Нову коаліцію сформували Союзна партія, Фарерська народна партія і Соціал-демократична партія Фарер. 26 вересня 2008 року Кай Лео Йоганнесен став новим главою уряду[10].
Йоганнес став першою в історії людиною, що грав за футбольну збірну, а згодом очолив уряд країни. Хоча слід зауважити, що Фарерські острови політично не є повністю суверенною державою, при тому, що вони мають винятково широкою автономією в складі Данського королівства. Цікаво, що очолювана Йоганнесеном Союзна партія якраз виступала проти проголошення Фарерами державної незалежності, про що на розташованому в Північній Атлантиці архіпелазі з населенням 48 тисяч чоловік ще з часу закінчення Другої світової війни ведеться активна політична боротьба. У світовій історії двічі бували випадки, коли колишні гравці національних футбольних збірних були близькі до того, щоб стати політичними лідерами своїх країн. У 1980 році Альберт Гудмундссон програв президентські вибори в Ісландії Вігдіс Фіннбогадоттір, а в 2005 році Джордж Веа у впертій боротьбі поступився на аналогічних виборах в Ліберії Елен Джонсон-Серліф. Причому, в обох випадках мова йшла про колишніх нападників італійського «Мілана» і найперших жінок-президентів, відповідно, в Європі та Африці. Втім Веа все ж вдалося стати президентом своєї країни у 2018 році.
На парламентських виборах, що відбулися 29 жовтня 2011 року, Кай Лео Йоганнесен отримав 1979 голосів виборців, що є найвищим особистим результатом в історії, досягнутим яким-небудь кандидатом в парламенті Фарерських островів[11][12].
15 вересня 2015 року Йоганнесена змінив на посту прем'єр-міністра його однофамілець, лідер соціал-демократів Аксель Йоганнесен, також колишній футболіст (тим самим Фарерські острови стали першою країною в світі, яку очолюють два футболіста поспіль)[13]. При цьому він побив і рекорд попередника за кількістю голосів виборців, набравши на чергових виборах 2405 голосів. На цих же виборах Кай Лео Йоганнесен отримав лише 603 голоси[14].
Примітки
- ↑ Transfermarkt.de — 2000.
- ↑ FBref
- ↑ https://www.hmr.fo/en/
- ↑ Landsstýrisfólk - Føroya Landsstýri
- ↑ офіційний сайт Фарерського парламенту
- ↑ офіційний сайт прем'єра
- ↑ Football.fo. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 1 червня 2019.
- ↑ Kyndil.fo. Архів оригіналу за 4 липня 2007. Процитовано 13 квітня 2019.
- ↑ pdf-file, page 27.
- ↑ Rana, Hallur av (15 вересня 2015). Hetta er nýggja landsstýrið (Faroese) . in.fo. Процитовано 15 вересня 2015.
- ↑ Historisk sejr ved Lagtingsvalget på Færøerne (Danish) . Politiken. 30 листопада 2011. Процитовано 5 січня 2015.
- ↑ Reistrup, Høgni (6 листопада 2011). Kaj Leo The King (Faroese) . Personal blogg of Høgni Reistrup. Процитовано 5 січня 2015.
- ↑ Eidesgaard, Marin (2 вересня 2015). Kaj Leo: Eg leggi frá mær fyri at virða valúrslitið (Faroese) . Portal.fo. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 2 вересня 2015.
- ↑ Løgtingsval 1. september 2015 (Faroese) . Kvf.fo. 1 вересня 2015. Архів оригіналу за 8 September 2015. Процитовано 2 вересня 2015.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=(довідка)
Посилання
- Кай Лео Йоганнесен на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Профіль на FaroeSoccer.com
|
|
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
