Калугін Олег Данилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:40, 12 травня 2020, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (виправлення посилання за допомогою AWB)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Калугін Олег Данилович
Народився 6 вересня 1934(1934-09-06) (89 років)
Ленінград, РСФРР, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
 США
Діяльність шпигун, військовослужбовець, розвідник
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет і Вища школа журналістики при Колумбійському університетіd
Знання мов англійська[1][2] і російська[1][2]
Заклад Католицький університет Америки
Учасник Холодна війна
Роки активності 1952 — тепер. час
Військове звання генерал і генерал-майор
Партія КПРС
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР» медаль «За бездоганну службу»
Почесний співробітник держбезпеки
IMDb ID 0436255

Олег Данилович Калугін (нар. 6 вересня 1934, Ленінград) — колишній керівник зовнішньої розвідки (Перше Головне управління) КДБ СРСР, генерал-майор; після повернення з закордоної служби — високопосадовий керівник підрозділів центрального апарату КДБ та Ленінградського обласного управління КДБ. Спадковий чекіст.

На заключному періоді перебудови в СРСР — громадський і політичний діяч, народний депутат СРСР, на початку 1990-х років активно брав участь у діяльності руху «Демократична Росія».

У 1995 році виїхав з Росії в США, де до цього (в 1994 році) опублікував викривальну книгу «Перше головне управління. Мої 32 роки в розвідці і шпигунстві проти Заходу», виступав у ЗМІ і свідком на судових процесах проти виявлених і заарештованих агентів КДБ-СЗР.

У Російській Федерації в 2002 році був заочно засуджений за державну зраду до 15 років позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії суворого режиму, за вироком Мосміськсуду позбавлений військового звання, персональної пенсії і двадцяти двох державних нагород СРСР.

Пізніше отримав статус політичного біженця і в 2003 році американське громадянство в США, де в даний час постійно проживає, займається громадською, викладацькою та публіцистичною діяльністю.

Посилання


  1. а б https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/212901731
  2. а б CONOR.Sl