Кальницький Павло Федосійович

Кальницький Павло Федосійович
Народився	22 вересня 1929(1929-09-22) с. Супротивна Балка Полтавської області
Помер	19 грудня 2004(2004-12-19) (75 років) Київ, Україна
Громадянство	СРСР
Жанр	станкова та монументальна скульптура
Навчання	Київський художній інститут

Кальни́цький Павло́ Федосі́йович (нар. 22 вересня 1929, с. Супротивна Балка, тепер Полтавської області—19 грудня 2004) — український скульптор. Чоловік мистецтвознавця Людмили Кальницької.

Біографія

У 1955 закінчив Київський художній інститут, де вчився у М. Вронського та М. Гельмана.

Творчість

Працює в галузі станкової та монументальної скульптури.

Праці:

• «Пісня миру» (1957),
• «Мирний сон» (1960),
• «Доля» (мармур, 1964),
• Монумент на честь 300-річчя возз'єднання України з Росією у Переяславі (у співавторстві з В. П. Вінайкіним, В. Гречаником, архітектор В. Г. Гнєздилов; бронза, граніт, 1961),
• пам'ятник Тарасові Шевченкові у м. Звенигородці Черкаської області (штучний камінь, граніт, 1964),
• пам'ятник Василю Чапаєву в м. Лубнах (чавун, граніт, 1966, обидва — арх. Ю. В. Кисличенко),
• надгробний пам'ятник Максимові Рильському (бр., граніт, 1969, всі виконано у співавторстві з П. П. Остапенком).
• меморіальна дошка Зої Гайдай у Києві (граніт; барельєф; скульптори П. Ф. Кальницкий, П. П. Остапенко, архітектор Я. Ф. Ковбаса)

Зображення

• 
  Монумент на честь 300-річчя возз'єднання України з Росією у Переяславі
• 
  Пам'ятник Василю Чапаєву в Лубнах
• 
  Надгробок Максима Рильського на Байковому кладовищі у Києві

Література

• Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с., іл.