Кеолвульф
| Кеолвульф англ. Ceolwulf | |
|---|---|
| Король Нортумбрії | |
| 9 травня 729 — 737 | |
| Попередник | Осрік |
| Наступник | Едберт |
| Народився |
695 |
| Помер |
15 січня 765 Ліндісфарн, Англія |
| Відомий як | суверен, чернець |
| Країна | Нортумбрія |
| Династія Ідінги | |
| Батько | Кутвін |
| Релігія | християнство |
Кеолвулф (англ. Ceolwulf) — король Нортумбрії у 729-737 роках, католицький святий (вшановується 15 січня). В літературі також іменується як святий Кеолвульф (як католицький святий), Кеолвульф Ліндісфарнський (у релігійній літературі як настоятель Ліндісфарнського монастиря) або Кеолвульф Нортумбрійський (в історичній літературі як король Нортумбрії).
Біографія
Кеолвульф належав до однієї з гілок династії Ідінгів. Його батьком був Кутвін з роду Оггі, один з синів короля Берніції Іди, братом — Коенред, а далеким родичем — Осрік (король Нортумбрії).
За словами Вільяма Мальмсберійського, незадовго до своєї смерті Осрік, в якого не було дітей, прийняв рішення на користь Кеолвульфа, обравши того своїм спадкоємцем. Восени 731 року Кеолвульфа відсторонили від влади і насильно постригли в ченці, але незабаром йому вдалося повернути собі трон. Подробиці спроби державного перевороту до сих пір невідомі.
У 737 році він знову, на цей раз добровільно, пішов у Ліндісфарнський монастир, де прожив решту життя і помер 15 січня 765 року. Був похований поруч зі святителем Кутбертом. Згодом після молитов на його могилі стали відбуватися дива. Кеолвульфа визнали святим. У 830 році його рештки разом з мощами святого Кутберта були перенесені з Ліндісфарна в Дарем. Спадкоємцем Кеолвульфа став його двоюрідний брат Едберт.
Посилання
- Bede (1994), McClure, Judith; Collins, Roger (ред.), The Ecclesiastical History of the English People, Oxford World Classics, Oxford: Oxford University Press, ISBN 0-19-953723-2
- Fraser, James E. (2009), From Caledonia to Pictland: Scotland to 795, New Edinburgh History of Scotland, т. I, Edinburgh University Press, ISBN 978-0-7486-1232-1
- Higham, N. J. (1993), The Kingdom of Northumbria AD 350–1100, Stroud: Sutton, ISBN 0-86299-730-5
- Higham, N. J. (2006), (Re-)Reading Bede: The Ecclesiastical History in context, Abingdon: Routledge, ISBN 0-415-35368-8
- Kirby, D. P. (1991), The Earliest English Kings, London: Unwin Hyman, ISBN 0-04-445691-3
- Marsden, J. (1992), Northanhymbre Saga: The History of the Anglo-Saxon Kings of Northumbria, London: Cathie, ISBN 1-85626-055-0
- Yorke, Barbara (1990), Kings and Kingdoms in Early Anglo-Saxon England, London: Seaby, ISBN 1-85264-027-8
- Yorke, Barbara (2006), The Conversion of Britain: Religion, Politics and Society in Britain c. 600–800, London: Longman, ISBN 0-582-77292-3
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з історії Великої Британії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||
|
