Кибалко Василь Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Васильович Кибалко
Народження 14 січня 1918(1918-01-14)
Українська Народна Республіка Одеса
Смерть 1 жовтня 1992(1992-10-01) (74 роки)
Росія Москва
Поховання Митинський цвинтар
Національність Українець
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Бомбардувальна авіація
Освіта Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна
Роки служби 19371978
Партія КПРС
Звання  Полковник авіації
Війни / битви Польський похід РСЧА,
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу (№ 1012)
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Олександра Невського
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня

Киба́лко Васи́ль Васи́льович (нар. 14 січня 1918, Одеса — пом. 1 жовтня 1992, Москва) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1943), у роки німецько-радянської війни заступник командиpa ескадрильї 10-го окремого дальнорозвідувального авіаційного полку (1-ша повітряна армія, Західний фронт).

Життєпис

Василь Васильович Кибалко народився 14 січня 1918 року в Одесі. Після закінчення семи класів школи та школи фабрично-заводського учнівства працював литейщиком на суднобудівному заводі. У 1936 році Кибалко закінчив три курси робітфаку Одеського педагогічного інституту, в 1937 році — аероклуб.

До лав РСЧА призваний у 1937 році. В 1938 році Кибалко закінчив Одеську військову авіаційну школу пілотів. Брав участь у вторгненні в Польщу.

З червня 1941 року — на фронтах Німецько-радянської війни.

До початку 1943 року капітан Василь Кибалко був заступником командира ескадрильї 10-го окремого окремого дальньорозвідувально авіаполку 1-ї повітряної армії Західного фронту. До того часу він здійснив 100 бойових вильотів на дальню розвідку і бомбардування військ противника.

24 травня 1943 року капітан Василь Кибалко був удостоєний звання Герой Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка»[1].

Після закінчення війни Кибалко продовжив службу в Радянській Армії. У 1949 році він закінчив Військово-повітряну академію. З 1953 року — командир 56-ї бомбардирувальної авіаційної дивізії ВПС Московського військового округу, потім став старшим викладачем тактики у військовій академії імені Фрунзе.

У 1978 році в званні полковника Кибалко вийшов у запас. Проживав у Москві. Помер 1 жовтня 1992 року, похований на Митинському кладовищі.

Нагороди, пам'ять

Був також нагороджений двома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденами Червоної Зірки та «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня, медалями.

Примітки

  1. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Военно-Воздушных сил Красной Армии» от 24 мая 1943 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1943. — 31 мая (№ 20 (226)). — С. 1

Джерела

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382 (рос.)
  • Березняк Н. Г. Герои Советского Союза — узбекистанцы. Ташкент, 1984. (рос.)
  • Воробьёв М. В., Храпченков А. К. В боях на Смоленской земле. — М.,1975. (рос.)
  • Подвиги во имя Отчизны. — 2-е изд.,- Харьков: «Прапор», 1985. (рос.)

Посилання

  • Кибалко Василь Васильович. // Сайт «Герои страны» (рос.).