Кипуча

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Кипуча

Дебальцеве — Родакове
Кипуча — Овраги
Донецька залізниця
Кипуче

48°26′19″ пн. ш. 38°41′45″ сх. д. / 48.43861° пн. ш. 38.69583° сх. д. / 48.43861; 38.69583Координати: 48°26′19″ пн. ш. 38°41′45″ сх. д. / 48.43861° пн. ш. 38.69583° сх. д. / 48.43861; 38.69583
Рік відкриття 1878 (146 років)
Колій 7
Платформ 3
Форма платформи пряма
Відстань до Києва, км 858
Відстань до Дебальцевого-Сортувального, км 21
Відстань до Луганська, км 50
Код станції 506302 ?
Код «Експрес-3» 2214092 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу
Мапа
Кипуча. Карта розташування: Луганська область
Кипуча
Кипуча

Кипу́ча — вузлова вантажно-пасажирська залізнична станція Луганської дирекції Донецької залізниці на перетині двох ліній Дебальцеве — Родакове та Кипуча — Овраги між станціями Мануїлівка (6 км) та Комунарськ (8 км). Розташована у місті Кипуче Перевальського району Луганської області

Історичні відомості

Стація виникла у 1878 році. Назва станції Кипуча походить від того що рудники били ключем.[1]

На території станції у 1943 році нацистами був створений трудовий табір для жінок і дітей району, працю в'язнів нацисти використовували на будівництві оборонних споруд. Також неподалік від станції діяв окремий концентраційний табір для військовополонених та цивільного населення, в якому утримувалося до 2000 осіб.[2]

12 квітня 2013 року на фасаді будівлі вокзалу встановлена меморіальна дошка з нагоди пам'яті про трудовий табір для жінок та дітей. Текст напису: У 1943 р., під час нацистської окупації області, на станції діяв трудовий табір для жінок та дітей. Працю в'язнів використовували на будівництві оборонних споруд. Дошку встановлено 12 квітня 2013 року за кошти МГО "МФ «Взаєморозуміння і толерантність».[3]

Пасажирське сполучення

Через військову агресію Росії на сході Україні транспортне сполучення припинене, водночас керівництво так званих ДНР та ЛНР заявляло про запуск електропоїзда сполученням Луганськ — Ясинувата, що підтверджує сайт Яндекс[4].

Примітки

  1. Шахтёрская слава. — № 2.: спец. вып. к газ. Народная трибуна. Перевальськ, — с. 2
  2. http://www.loga.gov.ua/oda/about/depart/media/news/2013/04/12/news_48308.html?template=33 У Перевальському районі встановили меморіальну дошку пам'яті жертвам фашизму
  3. http://www.toleranz.org.ua/uk/project-support/preservationistmem/2012/270-12-13
  4. Розклад руху приміських поїздів

Джерела

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)

Література

  • Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
  • Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
  • Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.

Посилання