Костел і монастир бернардинів (Лешнів)
| Костел і монастир бернардинів (Лешнів) | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Руїни Бернардинського костелу | ||||
|
50°14′33″ пн. ш. 25°05′28″ сх. д. / 50.24250° пн. ш. 25.09111° сх. д. | ||||
| Тип | церква | |||
| Статус спадщини | щойно виявлений об'єкт культурної спадщиниd | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування | с. Лешнів, Бродівський район, Львівська область | |||
| Орденська приналежність | Бернардини | |||
| Тип монастиря | оборонний | |||
| Архітектурний стиль | бароко | |||
| Архітектор | Ян Вольф[1] | |||
| Скульптор | Антон Осинський | |||
| Засновник | Мацей Лешньовський | |||
| Засновано | 1627 | |||
| Перша згадка | 1629 | |||
| Будівництво | 1629 — 1697 | |||
| Стан | руїна | |||
  Костел і монастир бернардинів (Лешнів) (Україна) | ||||
 | ||||
 Костел і монастир бернардинів у Вікісховищі | ||||
Ко́стел святого Матвія і мо́настир бе́рнардинів у Лешневі — комплекс будівель оборонного монастиря в с. Лешнів Бродівского району Львівської області.
Історія
Каштелян (управитель) белзький[джерело?] Мацей Лешньовський утримував бернардинів у своїх військових відділах як капеланів. У 1627 р. він вирішив спорудити для них монастир у своєму родовому селі Лешневі. 1629 р., за проектом архітектора Яна Вольфа,[1] бернардинці починають спорудження мурованого костелу та дерев'яного кляштора (монастиря) біля північно-східної стіни міських укріплень. 1637 р. храм освятили на честь святого Матвія — адже святий Матвій (пол. Maciej) був покровителем (патроном) власника села.
У 1648 р., під час походу селянсько-козацького війська, загін українських повстанців, вважаючи своїми ворогами польських правителів-римо-католиків, напав на монастир, пограбував його та підпалив. Тоді троє монахів загинули, інші врятувалися втечею.[2]
Костел був практично повністю знищений під час пожежі. Тоді було вирішено існуючий не відновлювати, а побудувати на місці знищеної споруди новий костел. У 1680 р. будову костелу завершили, а 1697 р. відбулося освячення новозмурованого кляштора. У цей період при монастирі починає діяти студія риторики.[2]
У 1772 р. в монастирі мешкали 10 капеланів, 3 клірики і 2 монахи. У 1801 р. в костелі спалахнула пожежа, яка призвела до нових руйнувань. У XIX ст. костел використовувався як парафіяльний. Католицька парафія включала в себе 6 сіл. Під час пожежі 12 квітня 1881 р. згорів та обвалився дах монастиря та костелу, а 1884 р. — знищені дах та вікна святині, а також значно пошкоджені фундаменти. У 1901 р. розпочався масштабний ремонт: фундаменти скріплено анкерами, поштукатурено зовнішній фасад та дах накрито бляхою. Через два роки помальовано пресбітерій та пересунуто головний вівтар на три метри у бік апсиди. У 1904 р. бляхою накрита будівля монастиря, а 1907 р. «відновлено фронт костелу» та замінені вікна. 1909 р. відновлено розпис храму.[1]
Під час першої світової та польсько-української воєн костел зазнав значних ушкоджень. Так, у 1914—1915 рр. пошкоджений дах споруди, а під час відступу у 1918—1919 рр. українське військо підірвало склади боєприпасів, які були під стінами монастиря і як наслідок, істотних пошкоджень зазнали монастир та костельна дзвіниця.[2]
У міжвоєнний період, протягом 1921—1926 рр., за керівництвом о. Мансвета Майкута, відбулися ремонтно-відновлювальні роботи,[3] під час яких відбудували дзвіницю, зруйновану під час війни, поштукатурено будівлі костелу та монастиря, замінено покрівлю даху, споруджено малу храмову вежу. У 1936—1938 рр. відновлені склепіння костелу.[1]
Під час другої світової війни Лешнів опинився на лінії фронту. З містечка було евакуйовано населення. Ця обставина та інші події (у тому числі й антирелігійна політика радянської влади) призвели до того, що в зазначений період приміщення монастиря приходить у стан повного занепаду, а 1976 р. його було остаточно розібрано.
Сучасний стан
З усіх будівель монастиря уцілів лише костел, а й він перебуває в аварійному стані. Стіни вже розсікли глибокі тріщини, що свідчить про критичний стан будівлі. Регрес триває, чому сприяє коріння маленького «лісу», що розростається в верхній частині костелу. Мало що збереглося і в інтер'єрі храму, хоча місцями вціліли фрагменти ліпнини та розписів храму.
Нині костел у Лешневі, як і оборонні вали навколо нього, не мають жодного охоронного статусу.[4]
У червні 2019 року внаслідок несприятливих погодних умов впала верхня частина купола, що увінчувалася хрестом.[5]
Галерея
-
Стан костелу на 2018 рік
Примітки
- ↑ а б в г Kurzej M. Kościół Bernardynów w Leszniowie — nieznane dzieło Jana Wolffa… — S. 23-29. (пол.)
- ↑ а б в Знай свій край: таке привабливе село Лешнів. РАДИВИЛІВ.info (укр.). 28 квітня 2014. Процитовано 23 липня 2018.
- ↑ Пшик… — С. 22.
- ↑ На Львівщині «чорні археологи» розкопали поховання монахів й розкидали кістки у руїнах костелу. zik.ua (ua) . Процитовано 23 липня 2018.
- ↑ Упала частина купола історичної будівлі | РАДИВИЛІВ.info (укр.). Процитовано 21 червня 2019.
Джерела
- Лешнів // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Тронько П. Т. (голова) та ін. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3. — С. 168.
- Пшик В. Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII — XVIII ст.. — Львів : Дизайн-студія «Гердан Графіка», 2008. — 240 с. — ISBN 966-8095-03-0.