Лешнів
| село Лешнів | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська |
| Район/міськрада | Бродівський |
| Рада | Лешнівська сільська рада |
| Код КОАТУУ | 4620383201 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1471 |
| Населення | 639 |
| Площа | 1,65 км² |
| Густота населення | 695,76 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80613[1] |
| Телефонний код | +380 3266 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°14′37″ пн. ш. 25°05′13″ сх. д. / 50.24361° пн. ш. 25.08694° сх. д.Координати: 50°14′37″ пн. ш. 25°05′13″ сх. д. / 50.24361° пн. ш. 25.08694° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
201 м |
| Водойми | р. Слонівка |
| Відстань до обласного центру |
110 км |
| Відстань до районного центру |
20 км |
| Найближча залізнична станція | Броди |
| Відстань до залізничної станції |
22 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80613, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Лешнів |
| Сільський голова | Білик Василь Юліанович[2] |
| Карта | |
  Лешнів | |
 Лешнів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ле́шнів — село в Україні, у Бродівському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Лешнівська сільська рада, якій підпорядковуються села Лешнів, Грималівка, Королівка, Лісове, Піски.[2] Населення становить 700 осіб.[3]
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване 20 км на північ від райцентру над річкою Слонівкою. Населений пункт лежить на території Малого Полісся.
На південь від села розташований Лешнівський заказник.
Історія[ред. | ред. код]
Перша письмова згадка відноситься до 1471 р.[4]
З історією села тісно пов'язаний рід Мацея Лесньовського — представника небагатого великопольського роду Лесньовських гербу Гримала, дідичним володінням яких було село Лесьньово (нині ґміна Лубово). Мацей Лесньовський, за даними польського дослідника Веслава Маєвського, увійшов у посідання волинськими маєтками — приданим дружини Марини Лащ, зокрема, Корсова, Сестрятина — після одруження. На їх «ґрунтах» він заснував містечко, яке назвав, у докладному перекладі з польської, звучить як Лєсьнюв,[5] що з часом транформувалось у Лешнів. За іншими даними, Мацей Лесньовський взяв своє прізвище від назви населеного пункту.
Донька Мацея Лесньовського Катажина (її чоловік — староста луцький, канівський Гіеронім Харленський) у 1641 році продала містечко коронному гетьману Станіславу Конецпольському.
Лешнів мав магдебурзьке право та статус містечка до 1939 р.
За радянських часів був створений колгосп ім. Т. Г. Шевченка з центральною садибою (конторою) у Лешньові, основним напрямком діяльності господарства було тваринництво, вирощування зернових та технічних культур.[4]
Пам'ятки[ред. | ред. код]
_Synagogue.jpg)
До наших днів збереглися:
- руїни костелу Бернардинського монастиря XVII ст. (архітектор Ян Вольф; найближчі аналогії — це костели в Туробині та Ухані);[6]
- земляні оборонні вали та рови;
- декілька старих будівель колишнього містечка.
В Лешневі була синагога, яку розібрали наприкінці 1950-х — на початку 1960-х років. Тепер цю цікаву в архітектурному плані споруду можна побачити лише на старих світлинах, поштівках або ж у давніх австрійських та польських путівниках.
Серед пам'яток нового часу — меморіальна таблиця керівнику Лешнівського кущового проводу ОУН, вістуну УПА Степану Мигалю на хаті, у якій він мешкав.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Степан Клепарчук — священик УГКЦ, громадський діяч, письменник-мемуарист.
- Мигаль Степан Іванович — керівник Лешнівського кущового проводу ОУН, Лицар Срібного хреста бойової заслуги УПА 1 класу.
- Осташевський Йосиф (1890—1948) — священик Української греко-католицької церкви, декан Винниківський.
- Довгаль Оксана Володимирівна * 1975) — українська письменниця, педагог.
Перебували[ред. | ред. код]
- Олександр Вислоцький — український громадський та політичний діяч, сотник Армії УНР.
- о. Юліян Дзерович — галицький педагог, церковний та освітньо-культурний діяч, меценат, професор бродівської цісарсько-королівської гімназії ім. кронпринца Рудольфа та львівської Богословської академії, останній голова Головного Товариства «Просвіта» у Львові.
- Осинський Антон — львівський скульптор, автор скульптур в місцевому костелі Святого Мацея.
Парохи і адміністратори Лешнева[ред. | ред. код]
- о. Ілля Васиянович (до 1835)
- о. Олексій Штокаль (1835—1838, адміністратор)
- о. Петро Шанковський (1838—1841)
- о. Михайло Лотоцький (1841—1842, адм.; 1842—1861, парох)
- о. Іван Лазаревич (1861—1863)
- о. Юліян Онишкевич (1863—1871, адм., 1871—1877, парох)
- о. Євген Лотоцький (1878—1901)
- о. Микола Галянт (1901—1902, адм.)
- о. Микола Герасимович (1902—1919)
- о. Юліян Рудкевич (1921-[1944])
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Бродівський район
- ↑ а б Лешнівська сільська рада
- ↑ Повний перелік населених пунктів Бродівщини
- ↑ а б Лешнів/ІМСУ… — С. 168.
- ↑ Majewski W. Maciej (Mateusz) Leśniewski (Leśniowski) (пол.)
- ↑ Kurzej M.… — S. 29. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Лешнів // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3. — С. 168.
- Матеріали Бродівського історико-краєзнавчого музею.
- Kurzej M. Kościół Bernardynów w Leszniowie — nieznane dzieło Jana Wolffa // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 2006. — № 6. — S. 23—40. (пол.)
- Leszniów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 176. (пол.) — S. 176. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лешнів |
- Замки та храми України. Лешнів
- Володимир Ящук. Знай свій край: таке привабливе село Лешнів
- Історія села Лешнів
- Укрепления городка Лешнев (рос.)
