Купріков Олексій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 02:15, 14 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Купріков
 Солдат
Загальна інформація
Народження 13 січня 1971(1971-01-13)
Безрічна, Оловяннінський район, Читинська область, РРФСР, СРСР
Смерть 9 квітня 2020(2020-04-09) (49 років)
Кримське, Новоайдарський район, Луганська область, Україна
(множинні осколкові ураження)
Поховання Вільне
Псевдо «Лєший»
Військова служба
Роки служби 2018—2020
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олексі́й Микола́йович Ку́пріков, псевдо «Лєший» (13 січня 1971(19710113) року, ст. Безрічна, Оловяннінський район, Читинська область, РРФСР — 9 квітня 2020 року, с. Кримське, Новоайдарський район, Луганська область) — солдат, механік-водій 3-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Із життєпису

Проживав у смт Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області.

Учасник Антитерористичної операції на сході України та Операції об'єднаних сил на території Луганської та Донецької областей з листопада 2018 року. На війну пішов через загибель кращого друга, контракт уклав напередодні виходу бригади на фронт.

Службу почав з посади стрільця-помічника гранатометника, згодом навчався на механіка-водія. Учасник бойових дій біля Новоселівки Другої та Кримського.

Загинув 9 квітня 2020 року, біля села Кримське Новоайдарського району, внаслідок множинних осколкових поранень, під час 40-хвилинного бою з найманцями РФ.

Похований 11 квітня 2020 року в с. Вільне Новомосковського району Дніпропетровської області. Залишились мати, сестра, дружина та син.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 601/2020 від 29 грудня 2020 року «Про відзначення державними нагородами України», за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений (посмертно) орденом «За мужність» III ступеня[1].

Див. також

Примітки

  1. Указ Президента України №601/2020 Про відзначення державними нагородами України. https://www.president.gov.ua/. Процитовано 7 березня 2021.

Джерела