Людвіг фон Пастор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:37, 28 травня 2021, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (перетворення посилання на іншу сторінку Вікіпедії із зовнішнього на внутрішнє)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Людвіг фон Пастор
нім. Ludwig von Pastor,Freiherr von Camperfelden
Народився 31 січня 1854(1854-01-31)[1][2][…]
Аахен, Німецький союз[4]
Помер 30 вересня 1928(1928-09-30)[4][1][…] (74 роки)
Інсбрук, Австрія[4]
Поховання Wilten Basilica churchyardd
Країна  Німецька імперія
Діяльність дипломат, історик церкви, історик
Alma mater Боннський університет
Віденський університет
Галузь історія християнства
Заклад Інсбруцький університет
Посада ambassador of Austria to the Holy Seed
Членство Баварська академія наук
Австрійський археологічний інститутd
Угорська академія наук
Національна академія дей-Лінчей
Katholischer Studentenverein Arminia Bonnd
Нагороди
Кавалер Великого хреста ордена Святого Григорія Великого Кавалер ордена Пія IX Командорський хрест ордена Святого Сильвестра Командор ордена Святих Маврикія та Лазаря командорський хрест ордена Франца Йосифа

CMNS: Людвіг фон Пастор у Вікісховищі

Людвіг Фрідріх Август фон Пастор (нім. Ludwig Friedrich August von Pastor, з 1916 Freiherr von Camperfelden; 31 січня 1854, Аахен — 30 вересня 1928, Інсбрук) — австрійський історик, дослідник історії Католицької церкви і папства.

Життєпис

Закінчив гімназію у Франкфурті, потім навчався в Левені, Бонні та Відні. З 1881 року викладав у Інсбруцькому університеті, з 1887 року став його професором. У 1901 році отримав посаду директора Австрійського інституту в Римі, який він очолював з перервою в 1914—1919 роках до кінця життя. У 1908 році імператор Франц Йосиф I надав йому дворянський титул. У 1920 році був призначений послом Австрії при Святому Престолі і обіймав цю посаду до кінця життя. Був членом великої кількості наукових товариств, свого часу вважався одним з найавторитетніших істориків Католицької церкви.

Родина

Батько — Людвіг Даніель Пастор (1800—1864), оптовий торговець хімікатами і фарбами в Кельні, потім у Франкфурті-на-Майні.

Мати — Анна Сибілла (1824—1899).

Дружина (з 1882 року) — Констанція Кауфманн (нім. Konstanze Kaufmann; 1857—1953), дочка Леопольда Кауфманна (1821—1898), обербургомістра Бонна в 1851—1875 рр.

Діти:

  • Анна (1883—1980),
  • Елізабет (1884—1947),
  • Людвіг (1886—1973),
  • Франц (1889—1954),
  • Марія Пія.

Наукова діяльність

Основні праці, написані на основі архівних джерел:

  • «Die kirchlichen Reunionsbestrebungen während der Regierung Karls V» (Freiburg: Herder, 1879)
  • «Die Korrespondenz des Kardinals Contarini während seiner deutschen Legation» (Münster, 1880).

Головна його праця, «Geschichte der Päpste seit dem Ausgang des Mittelalters» (Freiburg, 1886—1895; 2-е вид. — 1896), була перекладена на багато іноземних мов. Ця багатотомна праця, написана за архівними джерелами, в першу чергу ватиканськими, присвячена історії папства. Він також продовжував видання «Історії німецького народу» Янсена з 1893 по 1926 рік.

Нагороди

Вшанування пам'яті

У 1954 році іменем Людвіга фон Пастора названі вулиці у Відні (Pastorstraße у Флорідсдорфі) і Аахені (Von-Pastor-Straße у Буртшайді, міський округ Аахен-Мітте).

Примітки

Джерела