Лікаон

Лікаон
Лікаон перетворюється на вовка. Ілюстрація з голландського видання 1589 року «Метаморфоз» Овідія.
Посада	міфічний цар Аркадіїd
Батько	Пеласг
Мати	Кіллене, Мелібояd або Деяніра
Діти	Haemond, Mantineusd, Parrhasiusd, Thesprotusd, Maenalusd, Acacusd, Acontesd, Аркас, Makedond, Tegeatesd, Дія, Eleutherd, Stymphalusd, Pallas, Aegaeond, Ancyord, Canethusd, Orestheusd, Aseatasd, Charisiosd, Cromusd, Daseatasd, Heraeeusd, Hypsusd, Macareusd, Каллісто, Alipherusd, Caucond, Cynaethusd, Melaeneusd, Енотр, Orchomenusd, Певкетійd, Phassusd, Phthiusd, Trapezeasd, Tricolonusd, Nyctippusd, Theisoeusd, Archebatesd, Bucoliond, Кет, Carterond, Clitord, Corethond, Evaemond, Evmétesd, Evmond, Helicusd, Phigalusd, Helissond, Peraethusd, Sumateusd, Lyceusd, Thocnusd, Thyraeusd, Polichusd, Physiusd, Genetord, Socleusd, Platod, Horusd, Mecisteusd, Prothousd, Titanasd, Leo, Phineusd, Portheusd, Harpaleusd і Harpalycusd
Медіафайли у Вікісховищі

Лікао́н (дав.-гр. Λυκάων) — аркадський цар, син Пелазга й океаніди Кіллени; мав дочку Геліку та 50 синів, відомих своєю зарозумілістю й пихою. Багато з них стали епонімами аркадських міст. Найчастіше Лікалн та його сини згадуються як втілення тогочасної безбожності. Зевс, бажаючи перевірити, чи справді вони такі зухвалі, прийшов до Лікаона в гості. На бенкеті Громовержцеві подали нутрощі вбитого хлопчика. Розгніваний зневагою Зевс убив громом Лікаона та його синів (варіанти: наслав на людей потоп; перетворив Лікаона на вовка; грец. lykos — вовк). Міф про Лікаона відображає первісний звичай приносити людські жертви Зевсові Лікейському і заборону їх олімпійською релігією.

Література

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.