Лісабонський протокол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лісабонський протокол
Тип міжнародний договір
Підписано 23 травня 1992 року
Місце Лісабон, Португалія
Підписанти Росія, Білорусь, Україна, Казахстан і США
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (січень 2014)
Не плутати з Лісабонською угодою.

Лісабонський протокол — протокол до Договору між Союзом Радянських Соціалістичних Республік та Сполученими Штатами Америки про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-I), який був підписаний у Лісабоні 23 травня 1992 року Білоруссю, Казахстаном, Росією, Україною і США. Започаткував процес ядерного роззброєння Білорусі, Казахстану, України.

Короткий опис

Цей протокол є доповненням до радянсько-американського договору про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь, підписаного 31 липня 1991 року.

Підписавши Лісабонський протокол, Україна, Казахстан і Білорусь були визнані сторонами договору СНО-I, приєдналися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) і були занесені до списку країн, що не володіють ядерною зброєю. Усі наявні на їх території стратегічні ядерні боєголовки вони зобов'язалися ліквідувати або передати Росії.

Договір підписали представники кожної з країн — міністри закордонних справ або особи, що виконують їх обов'язки:

Ратифікація Україною

Протокол ратифікований (крім ст.V)[1] Постановою Верховної Ради N 3624-XII від 18 листопада 1993 року[2].

Застереження щодо Статті V Протоколу до Договору про СНО, підписаного у Лісабоні 23 травня 1992 року зняті Постановою Верховної Ради № 3919-XII від 3 лютого 1994 року[3] після отримання гарантій безпеки Україні від президентів США та Росії[4].

Дата набуття чинності для України: 05 грудня 1994 року.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Стаття 5
    Республіка Білорусь, Республіка Казахстан і Україна приєднуються в можливо найкоротший термін до Договору про нерозповсюдженні ядерної зброї від 1 червня 1968 року як держави-учасники, що не володіють ядерною зброєю, і негайно приймають усі необхідні дії з цією метою в відповідності з їхньою конституційною практикою.
  2. ↑ Постанова Верховної Ради України від 18.11.1993 № 3624-XII «Про ратифікацію Договору між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Сполученими Штатами Америки про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь, підписаного у Москві 31 липня 1991 року, і Протоколу до нього, підписаного у Лісабоні від імені України 23 травня 1992 року»
  3. ↑ Постанова Верховної Ради України від 03.02.1994 № 3919-XII "Про виконання Президентом України та Урядом України рекомендацій, що містяться в пункті 11 Постанови Верховної Ради України «Про ратифікацію Договору між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Сполученими Штатами Америки про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь, підписаного у Москві 31 липня 1991 року, і Протоколу до нього, підписаного у Лісабоні від імені України 23 травня 1992 року»
  4. ↑ Тристороння заява Президентів України, США та Росії від 14.01.1994

Джерела

Література

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лісабонський_протокол&oldid=28423962