Меїр Даган
| Меїр Даган івр. מאיר דגן | |
 | |
| 2 жовтня 2002 — 5 січня 2011 | |
|---|---|
| Народження: |
30 січня 1945 Херсон  СРСР Україна |
| Смерть: |
17.03.2016 ІзраїльТель-Авів-Яфо, Ізраїль |
| Причина смерті: | рак печінки |
| Країна: | Ізраїль |
| Освіта: | Тель-Авівський університет і Хайфський університет |
| Нагороди: | |
Меїр Даган (івр. מאיר דגן; 30 січня 1945 р., Херсон, Союз Радянських Соціалістичних Республік — 17 березня 2016 р., Тель-Авів, Ізраїль) — генерал-майор армії Ізраїлю, директор служби зовнішньої розвідки Ізраїлю Моссад з 2002 року по січня 2011 року.
Біографія
Народився в Херсоні в 1945 році (в деяких джерелах вказано 1947 рік[1]; місцем народження Дагана також називається Одеса[2]).
Уроджений Губерман, в іншій транскрипції Хуберман (Huberman). Виходячи з інформації про його народженні в Новосибірську і репатріації після 1945 року сім'ї в Польщу і, потім, в Ізраїль, передбачається [хто?], що батьки Дагана були польськими євреями-біженцями з міста Луків або Тарнів[3][4], висланими або виїхали в Сибір після поділу Польщі між СРСР і Німеччиною в 1939 році. Даній категорії переміщених осіб було дозволено повернутися на батьківщину в кінці 1944 року, коли між радянським урядом і польським урядом у вигнанні була досягнута домовленість про дозвіл виїзду особам польської та єврейської національностей, які проживали в Польщі до 1939 року[5].
У 1950 році сім'я Дагана оселилася в містечку Бат-Ям, недалеко від Тель-Авіва.
У 1963 році Меїр Даган вступив на службу в Збройні сили Ізраїлю (ЦАХАЛ).
За час військової служби брав участь у більшості військових зіткнень в ході арабо-ізраїльського конфлікту. З 1963 по 1970 рік служив в парашутно-десантних військах. Брав участь в боях на Синайському півострові і на Голанських висотах в 1967 році в ході Шестиденної війни. У 1971 році нагороджений медалю За відвагу (Ізраїль).
В 1970 році став одним з організаторів елітного антитерористичного підрозділу «Рімон» (Sayeret Rimon). Пізніше наступниками підрозділи стали спецзагони «Дувдеван» (1988) і «Шимшон (спецзагін)» (1989).
У 1991 році призначений помічником начальника Генерального штабу ЦАХАЛ Егуда Барака.
У 1992 році призначений начальником Оперативного відділу Оперативного управління Генерального штабу ЦАХАЛ з присвоєнням звання бригадного генерала; через рік отримав звання генерал-майора.
Вийшов у відставку в 1995 році.
У 1996 році глава уряду Шимон Перес призначив Дагана заступником начальника антитерористичного відділу при канцелярії прем'єр-міністра Ізраїлю. У червні того ж року рішенням нового глави уряду Біньяміна Нетаньяху підвищено до начальника.
У 2001 році очолював передвиборний штаб Арієля Шарона.
2 жовтня 2002 року призначений прем'єр-міністром Арієлем Шароном на пост директора зовнішньої розвідки Моссад.
30 квітня 2009 року прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаніягу прийняв рішення про продовження повноважень Меїра Дагана на посаді керівника «Моссад» ще на один рік[6]. Даган займав пост до 6 січня 2011 року, коли був змінений своїм заступником Таміром Пардо.
25 травня 2011 року Даган був призначений на посаду президента компанії «Гулівер Енерджі» з пошуку і розробці нафтових і газових родовищ[7].
Останні роки життя боровся з раком. Помер в березні 2016 року в віці 71 року в медичному центрі імені Сураські. Похований на військовому кладовищі в Рош-Пинні[8].
Примітки
- ↑ Владимир ХАНЕЛИС, журнал «Алеф», 2002 г., октябрь
- ↑ 16/10/2002: ОДЕССИТ НАЗНАЧЕН РУКОВОДИТЕЛЕМ РАЗВЕДКИ ИЗРАИЛЯ[недоступне посилання з Июнь 2018]
- ↑ פורטל מקומי מקבוצת ידיעות אחרונות- חדשות, פנאי ובידור — mynet
- ↑ עונג שבת (עונ"ש): הסבא של מאיר דגן
- ↑ БОРЬБА ХАСИДОВ ЗА ВЫЕЗД ИЗ СССР ВО ВРЕМЯ ВОЙНЫ
- ↑ Полномочия главы «Моссада» продлены еще на 1 год
- ↑ מישל אודי מהמוסד לחיפושי נפט: מאיר דגן מונה רשמית ליו"ר גוליבר אנרג'י כלכליסט, 25.5.11 (Мишель Уди, «Из „Мосада“ на поиски нефти: Меир Даган офоциально назначен президентом „Гуливер Энерджи“», «Калькалист» (25.5.11)).(івр.)
- ↑ Похороны Меира Дагана: полиция блокирует магистрали на севере Израиля. NEWSru.co.il. 20 березня 2016. Процитовано 31 березня 2019.
|
