Перейти до вмісту

Шимон Перес

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шимон Перес
שמעון פרס
Шимон Перес
Шимон Перес
9-й президент Ізраїлю
15 липня 2007  24 липня 2014
ПопередникМоше Кацав
НаступникРеувен Рівлін
12-й прем'єр-міністр Ізраїлю
22 листопада 1995  18 червня 1996
ПопередникІцхак Рабин
НаступникБіньямін Нетаньягу
9-й прем'єр-міністр Ізраїлю
13 вересня 1984  20 жовтня 1986

Народився2 серпня 1923(1923-08-02)
Вішнево
(Сучасна Білорусь)
Помер28 вересня 2016(2016-09-28) (93 роки)
Рамат-Ган, Тель-Авівський округ, Ізраїль[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованийNation's Great Leaders Gravesd Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якполітик, письменник, поет, міністр Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце роботиМоссад Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоПольща ПольщаІзраїль Ізраїль
Національністьєврей
Alma materНью-Йоркський університет, Гарвардський університет, Нова школа, The New School for Social Researchd і Ironi Alef High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партія«Кадіма»
БатькоIsaac Peresd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиSara Meltzerd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зСоня Перес
ДітиTsvia Waldend, Yoni Peresd і Chemi Peresd Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігіяюдаїзм Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди Нобелівська премія миру (1994)
Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня
Підпис

Шимо́н Пе́рес (івр. שמעון פרס; пол. Szymon Perski, Šymon Perski; нар. 2 серпня 1923, Вішнево — 28 вересня 2016) ізраїльський політик, Президент Ізраїлю (2007—2014). Двічі обіймав посаду прем'єр-міністра країни, був міністром у 12 урядах. Обирався до Кнесету майже безперервно з 1959 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у передвоєнній Польщі, у містечку Вішнево (сучасна Білорусь). У 1934 році сім'я виїхала до Палестини, де Шимон закінчив школу у молодіжному селі Бен-Шемен і почав брати участь у сіоністських молодіжних рухах. Після здобуття Ізраїлем незалежності перебував на різних державних та дипломатичних посадах. За 66 років політичного життя був членом декількох політичних партій, в останні роки належав до партії «Кадіма». У 1994 році отримав Нобелівську премію Миру разом з Ясіром Арафатом та Іцхаком Рабіном за внесок у процес примирення між ізраїльтянами та палестинцями у Осло. У 2007 р. був обраний Президентом країни.

Відвідування України

[ред. | ред. код]

Як Президент Ізраїлю, 23-26 листопада 2010 року відвідав Україну з державним візитом[3]. В рамках візиту було підписано Угоду між Урядом України та Урядом Держави Ізраїль про взаємне сприяння та захист інвестицій[4]. Шимон Перес вшанував пам'ять жертв Бабиного Яру, поклавши квіти до меморіального комплексу[5], та здійснив поїздку до Дніпра, де зокрема відвідав найбільшу в Європі єврейську школу — школу № 144[6]. У Києві, на зборах, організованих Фондом «Ефективне управління», Шимон Перес виступив перед представниками управлінської еліти та ділових кіл України з публічною лекцією «Політичні та економічні виклики в епоху глобалізації»[7], у якій зокрема порадив українцям не зосереджуватися на історії і залишити цю справу вченим:

Якби мене запитали, що порадити Україні, я б сказав: забудьте історію, історія взагалі не важлива. ... Вам не вдасться не повторити помилок минулого, ви просто наробите нових.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Переклади українською

[ред. | ред. код]
  • Шимон Перес. Дрібних мрій не буває. Про сміливість, уяву та становлення сучасного Ізраїлю. — К. : BookChef, 2020. — 288 с. — ISBN 978-966-993-236-5.

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. הנשיא וראש הממשלה לשעבר שמעון פרס הלך לעולמו בגיל 93Ynet.
  2. Pas L. v. Genealogics — 2003.
  3. Державний візит Президента Держави Ізраїль Шимона Переса в Україну // Міністерство закордонних справ України — 23.11.2010
  4. Угода між Урядом України та Урядом Держави Ізраїль про взаємне сприяння та захист інвестицій // Верховна Рада України: Законодавство України
  5. Президент Ізраїлю в Києві вшанував пам'ять жертв Бабиного Яру //Korrespondent.net — 25.11.2010
  6. Президент Ізраїлю прибув до Дніпропетровська // Радіо Свобода — 25.11.2010
  7. Президент Ізраїлю радить Україні забути історію. BBC News Україна. 25 листопада 2010. Архів оригіналу за 19 липня 2026.
  8. Award winners 2006. Архів оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 2 вересня 2010.
  9. Juschtschenko, Peres und Illy. Der Tagesspiegel. 3 жовтня 2006. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 15 серпня 2008.

Посилання

[ред. | ред. код]