Пекур Олександр Валентинович

Олександр Пекур;
	Старший солдат
Загальна інформація
Народження	17 листопада 1990; Гурівщина, Києво-Святошинський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	12 березня 2021 (30 років); Мар'їнка, Покровський район, Донецька область, Україна; (вогнепальне поранення)
Поховання	Гурівщина
Військова служба
Роки служби	2015—2021
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Військова розвідка
Формування	54 ОРБ
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Мар'їнку;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 13 лютого 2022, заснована на цій версії.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пекур.

Із життєпису

Закінчив загальноосвітню школу в рідному селі, після чого в Києві здобув фах електромонтажника. Відслужив строкову.

Учасник Антитерористичної операції на сході України та Операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей з 2015 року. Призваний за мобілізацією, після чого залишився у війську на контракті. Брав участь у боях біля Зайцевого та Мар'їнки. Після закінчення служби мріяв створити родину.

Загинув 12 березня 2021 року на бойовому посту, біля 20-ї години, в районі м. Мар'їнка, внаслідок прицільного пострілу російського снайпера.

Похований 16 березня в рідній Гурівщині. Залишились мати, бабуся та брат.

Указом Президента України № 202/2021 від 20 травня 2021 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1].

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.