Пісковикова скеля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:36, 6 вересня 2019, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1.) #IABot (v2.0)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пісковикова скеля
Інформаційний стенд
Інформаційний стенд
Інформаційний стенд
47°49′41″ пн. ш. 33°20′07″ сх. д. / 47.82833333002777465° пн. ш. 33.335277780027773531° сх. д. / 47.82833333002777465; 33.335277780027773531Координати: 47°49′41″ пн. ш. 33°20′07″ сх. д. / 47.82833333002777465° пн. ш. 33.335277780027773531° сх. д. / 47.82833333002777465; 33.335277780027773531
Країна  СРСР
 Україна
Розташування Україна Україна
Дніпропетровська область,
м. Кривий Ріг
Площа 1 га
Засновано 1972
Пісковикова скеля. Карта розташування: Дніпропетровська область
Пісковикова скеля
Пісковикова скеля (Дніпропетровська область)
Мапа

CMNS: Пісковикова скеля у Вікісховищі

Пісковико́ва ске́ля (також піщаникова, піщанська) — геологічна пам'ятка природи місцевого значення в Інгулецькому районі Кривого Рогу (Дніпропетровська область).

Площа 1 га. Оголошена об'єктом природно-заповідного фонду рішенням виконкому Дніпропетровської обласної ради від 22 червня 1972 №391.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Створена у 1972 році поблизу підстанції ПівдГЗК, на лівому березі річки Інгулець, у районі кар'єру ПівдГЗК, поряд із побуткомбінатом рудоуправління.

Характеристика[ред. | ред. код]

Вихід на земну поверхню аркозових пісковиків та конгломератів нижньої і середньої свит криворізького серіалу порід. Їхня горизонтальна потужність коливається від 100 до 200 метрів. Загальна площа території з виходами породи становить до 10 гектарів. Охороняється ділянка виходів поряд із підвісним мостом до 30 на 40 метрів.

Кут нахилу верхньої частини становить приблизно 54°, а основної — до 83—90°. Загальний напрямок виходів: північний захід-південь, південний схід.

Поряд із пам'яткою розміщені споруди промислового майданчика з великою кількістю антропічного матеріалу, сміття. Поблизу пам'ятки розміщені залишки конструкцій басейну для стічних вод та конструкції водоскиду, що перебувають у зруйнованому стані.

Рослинний світ[ред. | ред. код]

Серед рослинного покриву переважає трав'яний ярус, менше чагарники. Серед дерев є штучні насадження та поодинокі фруктові дерева. Береги річки поросли очеретом. Зростають такі дерева: клен ясенолистий, тополі біла, груша звичайна, в'яз корковий; чагарники: глід український, шипшина.

У трав'янистому ярусі відмічені такі рослини: полин австрійський, полин гіркий, жабник польовий, чебрець звичайний, ряст порожнистий, спориш звичайний, самосил гайовий, волошка російська, пирій повзучий, типчак, тонконіг, чистець весняний, проліска дволиста, зірочки жовті. Виходи породи місцями поросли мохами та лишайниками.

Має наукове значення.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Енциклопедія Криворіжжя. — У 2-х т./Упоряд. В. П. Бухтіяров. — Кр. Ріг: «ЯВВА», 2005

Посилання[ред. | ред. код]