Проліски дволисті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Проліска дволиста)
Перейти до: навігація, пошук
Проліски дволисті
Проліски дволисті
Проліски дволисті
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Холодкові (Asparagaceae)
Підродина: Scilloideae
Триба: Hyacintheae
Рід: Проліски Scilla
Вид: Проліски дволисті
Біноміальна назва
Scilla bifolia
L., 1753
Синоніми
Scilla nivalis Boiss. [1844]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Scilla bifolia
EOL logo.svg EOL: 1082596
IPNI: 540689-1
The Plant List: kew-288665

Проліски дволисті[1], також проліска дволиста (Scilla bifolia L.; місцева назва — пролісок) — ефемероїдна рослина родини холодкових (Asparagaceae).

Біологічний опис[ред.ред. код]

Проліски дволисті в гербарії Otto Wilhelm Thomé. Flora von Deutschland, Österreich und der Schweiz. 1885
Проліски дволисті в гербарії A. Masclef. Atlas des plantes de France. 1891

Стебло безлисте, циліндричне, голе, квітконосне (6-20 см заввишки) з підземною цибулиною, величиною як горіх ліщини. Рослина має два, рідко три прикореневих листки, що своїми піхвами обхоплюють стебло до середини його довжини. Листки широколінійні, жолобчасті, звужені до основи і закінчуються ковпачкоподібною верхівкою. Квітка правильна, роздільнопелюсткова. Оцвітина проста, віночкоподібна, складається з шести простертих блакитних пелюсток. Квітки зібрані по 2-10 у рідкі китиці. Квітконіжки спрямовані вгору, звичайно вдвічі довші за квітку. Тичинок шість, маточка одна, стовпчик нитчастий, приймочка маленька, зав'язь верхня. Плід — чорна, тупотригранна коробочка.

Екологія та поширення в Україні[ред.ред. код]

Проліски дволисті ростуть у листяних і мішаних лісах, по чагарниках. Тіньовитривала рослина. Цвіте у березні — квітні. Поширена у Лісостепу, рідше на Поліссі. Заготовляють її в районах поширення. Потребує дбайливого використання та охорони.

Близький вид[ред.ред. код]

За морфологічними ознаками до пролісок дволистих близькі проліски пониклі (S. cernua Red.) (S. sibirica Andrz.). Вони мають кілька сплюснутих квіткових стебел, квітка з пониклою широкодзвоникуватою оцвітиною, а насінина без принасінника. Ростуть в тих же умовах, що й проліски дволисті, поширені у Лісостепу і Степу, переважно на Лівобережжі.

Практичне використання[ред.ред. код]

Декоративна, медоносна і лікарська рослина.

Проліски дволисті і пониклі — гарні декоративні ранньовесняні рослини. Рекомендуються для кам'яних гірок, але найкраще вони ростуть суцільними насадженнями під різними листяними деревостанами на родючому ґрунті. Вони легко розселяються самосівом і вегетативно (цибулинками-дітками), тому в цих умовах не потрібно особливо турбуватися про їх розмноження.

У пролісок дволистих відомі форми з білими і рожевими квітками.

Всі види пролісків — ранньовесняні медоноси і пилконоси. Медопродуктивність їх незначна (4 мг нектару з однієї рослини), але вони цінні тим, що зацвітають відразу ж після танення снігу.

У народній медицині використовують цибулини пролісків дволистих. Вони містять алкалоїд силіцил, дубильну кислоту, камедь та інші речовини і мають сечогінні, відкашлюванні, а у великих дозах блювотні й проносні властивості. З квіток можна одержати блакитну фарбу.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Проліски дволисті
  1. Scilla bifolia // Ю. Кобів. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.