Зірочки жовті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зірочки жовті
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Лілієцвіті (Liliales)
Родина: Лілієві (Liliaceae)
Підродина: Lilioideae
Триба: Lilieae
Рід: Зірочки (Gagea)
Вид:
Зірочки жовті (G. lutea)
Біноміальна назва
Gagea lutea
Синоніми

Gagea elegans Wall. ex G.Don
Gagea escarelii Arènes & Bouchard
Gagea glauca Sweet
Gagea indica Pascher
Gagea lowariensis Pascher
Gagea sylvatica (Pers.)Loudon
Gagea szepusiana Ullep.
Gagea transsilvanica Schur
Ornithogalum luteum L.
Ornithogalum persoonii Hoppe
Ornithogalum sylvaticum Pers.
Ornithoxanthum luteum (L.) Link
Ornithoxanthum persoonii (Hoppe) Link
Ornithoxanthum sylvaticum (Pers.) Link
Solenarium luteum (L.) Dulac
Stellaster luteus (L.) Kuntze

Зірочки жовті (Gagea lutea) — рослина родини лілійні — Liliaceae.

Назва[ред. | ред. код]

Наукову назву рід отримав в честь вченого Фоми Гаге, що 1648 року їздив до Америки і вперше описав цей вид.

Будова[ред. | ред. код]

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 10-30 см. Із невеликої, вкритої сіро-бурими лусками цибулини розвивається плаский, широко-ланцетний прикореневий листок завширшки 13 мм, який довший за суцвіття.

Суцвіття складається з 3-10 квіток на квітконіжках різної довжини, під ним розташовані 2 нерівні листочки. Квітка має 6 пелюсток, листочки оцвітини завдовжки 13-18 мм, вони ланцетні, тупі, зовні зеленуваті. Тичинки вдвічі коротші за листочки оцвітини, пильовики яйцеподібні; зав'язь зворотно-яйцеподібна.

Цвіте навесні, у квітні.Після цвітіння утворюється плід — куляста коробочка.

Зірочки маленькі відрізняються меншим розміром і вузьким прикореневим листком.


Поширення[ред. | ред. код]

Екологія[ред. | ред. код]

Росте на вологих і свіжих гумусних ґрунтах: по лісах, чагарникових заростях, на алювіальних луках.

Застосування[ред. | ред. код]

У цибулині міститься ефірна олія з високим вмістом сірки. У народній медицині відвар з цибулин застососують для лікування бронхіальної астми, гепатиту, водянки. Свіжим листям лікують рани, нариви.

Всю рослину рекомендовано додавати до весняних салатів і супів для через високий вміст вітамінів. Дрібні цибулинки також їстівні.[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.33

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]