Геологічні пам'ятки природи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пам'ятники природи.JPG

Геологі́чні па́м'ятки приро́ди (рос. геологические памятники природы, англ. natural geological monuments; нім. geologische Naturdenkmäler n pl) — унікальні або типові геологічні об'єкти, що мають наукову, культурно-пізнавальну або естетичну цінність і охороняються державою.

Класифікація[ред.ред. код]

Серед Г.п.п. розрізняють основні групи:

  • стратиграфічні — стратотипи, класичні і опорні розрізи ярусів і ін. підрозділів стратиграфічної шкали, а також геол. формацій;
  • петрографічні — окремі оголення або ділянки масивів гірських порід, що мають характерні структурно-текстурні особливості і є еталонами типів гірських порід;
  • мінералогічні — місцезнаходження рідкісних або добре виражених мінералів і руд, що характеризують еталонні типи мінералоутворення;
  • палеонтологічні — унікальні місцезнаходження викопної фауни і флори (скам'янілостей, відбитків, слідів життєдіяльності);
  • тектонічні — характерні форми тектонічних структур, складчастих і розривних порушень, свідчення минулих землетрусів;
  • геоморфологічні — живописні скелі, кручі, каньйони і химерні форми рельєфу, зумовлені особливостями геол. будови місцевості, печери і інші форми карсту, сліди зледеніння, місця падіння великих метеоритів;
  • гідрогеологічні — природні і штучні джерела, унікальні за фізико-хімічним складом, що використовуються в бальнеологічних або інших цілях.

Геологічні пам'ятки природи на території України[ред.ред. код]

На території України понад 400 геологічних пам'яток.

Серед них виділяються різні типи:

  • стратиграфічні,
  • геохронологічні,
  • палеонтологічні,
  • мінералогічні,
  • петрологічні,
  • тектонічні,
  • вулканічні,
  • космогенні,
  • геоморфологічні,
  • ландшафтні,
  • гідролого-гідрогеологічні,
  • живописні (естетичні),
  • техногенні,
  • комплексні.

Найвизначніші геологічні пам'ятки України[ред.ред. код]

Найвизначніші геологічні пам'ятки України:

1 — відслонення крейдових порід (с. Пушкарі, Чернігівська область);

2 — відслонення гранітоїдів Осницького комплексу (Рівненська обл.);

3 — заказник «Базальтові стовпи» (Рівненська обл.);

4 — Соколині гори (Рівненська обл.);

5 — виходи гранітів рапаківі: скелі Ольжині Купальні, Велетенські Котли, Баранячі Лоби (Житомирська обл.).

6 — місце знахідки кісток мамонта (Пам'ятник мамонтові, с. Кулішівка, Сумська обл.);

7 — Роменський соляний шток (Сумська обл.);

8 — опорний розріз четвертинних відкладів (м. Прилуки, Чернігівська обл.);

9 — опорний розріз палеогенових відкладів (с. Старі Петрівці, Київська обл.);

10 — відслонення неогенових та палеогенових відкладів (с. Пирогів, м. Київ);

11 — виходи гранітів житомирського типу (Скеля Чотири брати, Житомирська обл.);

12 — Кременецькі гори (Тернопільська обл.);

13 — скеля Камінь-Велетень (Львівська обл.);

14 — Висачківський соляний купол (Полтавська обл.);

15 — опорний розріз четвертинних відкладів (с. В'язівок, Полтавська обл.);

16 — відслонення гранітів бердичівського комплексу (с. Жежелів, Вінницька обл.);

17 — Канівські гори (Черкаська обл.);

18 — відслонення гранітів (м. Богуслав, Київська обл.);

19 — Урицькі скелі (Львівська обл.);

20 — Лумшорські водоспади (Закарпатська обл.);

21 — відслонення крейдових відкладів — гора Кременець (Харківська обл.);

22 — відслонення крейдових відкладів — гори Артема (м. Святогірськ, Донецька обл.);

23 — гора Пивиха (гляціотектоніка, Полтавська обл.);

24 — каньйон р. Гірський Тікич (Буцький каньйон), скеля Радіонова, водоспад Вир (Черкаська обл.);

25 — гіпсова печера «Оптимістична» (Тернопільська обл.);

26 — карстова печера «Атлантида» (Хмельницька обл.);

27 — відслонення вендських порід (Хмельницька обл.);

28 — відслонення силурійських та девонських відкладів (Тернопільська обл.);

29 — великі складки та флексура «Дора» (Івано-Франківська обл.);

30 — вулканічний останець в м. Хуст (Закарпатська обл.);

31 — Солотвинський соляний шток (Закарпатська обл.);

32 — г. Говерла (Івано-Франківська обл.);

33 — скеля «Протяті Камені» (Чернівецька обл.);

34 — стратотип нагорянської світи і відслонення сеноманських відкладів у гирлі р. Лядова (Вінницька обл.);

35 — відслонення гранітів та мігматитів архею (м. Гайворон, Кіровоградська обл.);

36 — Північно-Донецький насув (Конгресів Яр, Луганська обл.);

37 — скам'янілі дерева (м. Дружківка, Донецька обл.);

38 — мопрівська історико-геологічна пам'ятка — виходи залізистих кварцитів та сланців (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.);

39 — Трикратський гранітний масив кіровоградсько-житомирського комплексу протерозою (Миколаївська обл.);

40 — відслонення архейських гранітів (о. Хортиця, Запорізька обл.);

41 — відслонення девонських відкладів у Роздольненському заказнику (Донецька обл.);

42 — гранітний масив «Кам'яні Могили» (Донецька та Запорізька обл.);

43 — опорний розріз четвертинних відкладів (с. Широка Балка, Херсонська обл.);

44 — стратотип куяльницького ярусу (м. Одеса);

45 — палеонтологічний заповідник «Одеські катакомби» (м. Одеса);

46 — Камиш-Бурунський розріз неогенових відкладів (м. Керч, Крим);

47 — грязьовий вулкан «Джау-Тепе» (Крим);

48 — вулканічний масив «Карадаг» (Крим);

49 — печера «Мармурова» (Крим);

50 — опорний розріз неогенових відкладів (с. Кача, Крим);

51 — водоспад Учан-Су (Крим);

52 — гірський масив Аю-Даг (Крим).

53 — Урочище Кам'яне Село (Житомирська область)

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • (англ.) ProGEO — Європейське товариство зі збереження геологічних пам'яток природи.