Ротар Валерій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:16, 4 жовтня 2020, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (заміна синтаксу відповідно до обговорення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ротар Валерій Іванович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 13 березня 1963(1963-03-13)
Долиняни
Смерть 5 липня 2016(2016-07-05) (53 роки)
Мар'їнка
Поховання Долиняни
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Гірська піхота
Формування
8-й окремий гірсько-штурмовий батальйон,
 10 ОГШБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ротар.

Вале́рій Іва́нович Ро́тар (13 березня 1963(19630313) — 5 липня 2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1963 року в селі Долиняни (Хотинський район, Чернівецька область). Закінчив долинянську школу, створив сім'ю, проживав в своєму селі.

У часі війни під час однієї з хвиль мобілізації просився на фронт — замість сина, котрий отримав повістку, тоді Валерія не призвали. На фронт пішов добровольцем — підписав контракт у квітні 2016 року; хотів піти ще раніше, але чекав на повернення з фронту старшого сина. Пройшов перепідготовку, солдат 8-го окремого мотопіхотного батальйону «Поділля» 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади; лінійний наглядач.

5 липня 2016 року пополуночі підрозділ прибув в район Мар‘їнки, щойно особовий склад пройшов інструктаж та отримав бойові завдання, як почався обстріл терористів із крупнокаліберної артилерії, котрий тривав 2 години. Валерій загинув близько 3-ї ранку.

Похований у Долинянах, в останню дорогу Валерія проводжали живим коридором вулицями Хотина та Долинян, школярі та студенти під національними стягами кидали квіти під колеса автівки, дорослі й діти проводжали на колінах.

Без Валерія лишились мама Марія Василівна, сестра Світлана з доньками, брат Анатолій з дружиною, два сини — 1984 та 1990 року народження.

Нагороди та вшанування

  • указом Президента України № 363/2017 від 14 листопада 2017 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • 6 листопада 2017 року в Долинянській ЗОШ відкрито та освячено меморіальну дошку Валерію Ротарю.

Примітки

  1. ↑ Указ Президента України від 14 листопада року № 363/2017 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ротар_Валерій_Іванович&oldid=29730993