10-та окрема гірсько-штурмова бригада (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
10-та окрема гірсько-штурмова бригада
10th Mountain Assault Brigade Insignia (UA).svg
Нарукавний знак бригади
Засновано 1 жовтня 2015
Країна  Україна
Вид Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Тип БЕ ГП (2016).png Гірська піхота
Чисельність бригада
У складі Оперативне командування «Захід» ОК «Захід»
Дислокація  Івано-Франківська область,
м.Коломия
Прізвиська Едельвейси
Гасло «Зі щитом або на щиті!»
Війни/битви

Російсько-українська війна

Командування
Поточний
командувач
полковник
Котлик Вячеслав Юрійович
Визначні
командувачі
полковник
Зубанич Василь Іванович (2015 - 2020)
Знаки розрізнення
Знак
розрізнення
10th Mountain Assault Brigade Insignia (UA).svg НЗ ГП.svg

Commons-logo.svg Медіафайли на Вікісховищі
10-та окрема гірсько-штурмова бригада (Україна). Карта розташування: Україна
10 ОГШБр
10 ОГШБр
Місце дислокації

10-та окрема гірсько-штурмова бригада (10 ОГШБр, в/ч А4267, пп В3950) — військове з'єднання у складі Сухопутних військ Збройних сил України. Базується в м. Коломия.

Бригада була сформована у місті Біла Церква 1 жовтня 2015 року, фактично це наймолодша бригада в ЗСУ.

Основним призначенням бригади є ведення бойових дій у гірсько-лісистій місцевості.

Історія[ред. | ред. код]

Формування[ред. | ред. код]

1 вересня 2015 року в Білій Церкві відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України від 30 липня того ж року був створений 10-й окремий гірсько-піхотний полк.

Початкова чисельність полку складала 1357 військовослужбовців. Місце дислокації визначили військове містечко №3 в Чернівцях. Першим командиром 10-го окремого гірсько-піхотного полку став Герой України підполковник Василь Зубанич, який до цього командував 15-м гірсько-піхотним батальйоном.

Формувачем полку була 55 окрема бригада зв'язку (м. Рівне). Одразу після створення, а сама 2 вересня, 10 окремий гірсько-піхотний полк було передислоковано в місто Коломия на фонд військового містечка №1.

21 вересня 2015 року на прес-конференції в Івано-Франківську начальником організаційно-мобілізаційного управління ОК «Захід» полковником Віктором Кевлюком було оголошено рішення Міністра оборони України — переформувати 10 окремий гірсько-піхотний полк та сформувати нову гірсько-штурмову бригаду під № 10.

1 жовтня 2015 року спільною Директивою Міністра оборони України та Начальника Генерального штабу ЗСУ 10-й гірсько-піхотний полк було переформовано в 10-ту окрему гірсько-штурмову бригаду з підпорядкуванням ОК «Захід» Сухопутних військ ЗСУ.

Під час формування, в період з 25 січня по 25 травня 2016 року, бригада пройшла етапи злагодження на чотирьох полігонах: 239 загальновійськовий полігон с. Черкаське, 233 загальновійськовий полігон с. Нова Любомирка, 235 загальновійськовий полігон «Широкий лан» та загальновійськовий полігон «Олешківські піски».

В січні 2016 року бригада отримала у своє підпорядкування новий підрозділ — 8 окремий гірсько-штурмовий батальйон. Його сформували з 8-го мотопіхотного батальйону, який до цього був підпорядкований 24-й окремій механізованій бригаді. А з самого початку це був 8-й батальйон територіальної оборони, сформований в Чернівцях в травні 2014 року.

31 березня 2016 року у підпорядкування 10 ОГШБр перейшли 46-й окремий штурмовий батальйон «Донбас» та 24 — окремий штурмовий батальйон «Айдар», проте 22 листопада того ж року ці два батальйони були передані в підпорядкування ОК «Схід».

5 грудня 2016 року в складі бригади був сформований 108-й окремий гірсько-штурмовий батальйон, а 11 грудня109-й окремий гірсько-штурмовий батальйон. Формування цих батальйонів відбувалося в смт Делятин.

В грудні 2016 року до складу бригади увійшли новостворені 108-й та 109-й гірсько-штурмові батальйони.

Бойовий шлях бригади[ред. | ред. код]

Від 28 травня 2016 року по жовтень 2016 року бригада виконувала бойові завдання поблизу населених пунктів: Мар’їнкаКрасногорівкаТарамчукСтепнеСолодке (Донецька обл.), ПопаснаЗолотеГірське, НовотошківськеКримськеТрьохізбенка (Луганська обл.). Під час цієї ротації, бригада втратила 22 людини загиблими.

З 1 жовтня 2017 р. по 11 квітня 2017 р. зведена посилена рота від 108-го та 109-го батальйонів в підпорядкуванні командира 72 окремої механізованої бригади виконувала бойові завдання в районі промислової зони міста Авдіївка (Донецька обл.)

З 29 травня 2017 року по 21 липня 2017 р. 8 окремий гірсько-штурмовий батальйон в підпорядкуванні 24 окремої механізованої бригади утримував лінію зіткнення в районі міста Попасна та села КалиновеПопасна.

В період з 24 липня 2017 року по 30 квітня 2018 року 10 окрема гірсько-штурмова бригада виконувала завдання за призначенням в районі населених пунктів: НовозванівкаПопаснаЗолотеГірське (Луганська обл.). Під час цієї ротації бригаді вдалося звільнити села Катеринівку та Новоолександрівку.

З 7 жовтня 2018 року по червень 2019 р. бригада прибула в район ООС. Утримували лінію зіткнення в районі ДонецькГірське, СентянівкаКримське.

З листопада 2019 по липень 2020 року бригада виконувала завдання в зоні ООС на Маріупольському напрямку Донецької області, в районі населених пунктів: ШирокинеВодянеПавлопільМаріуполь.

Навчання та діяльність[ред. | ред. код]

Військово-тактична підготовка[ред. | ред. код]

У липні 2017 року підрозділи бригади тренувалися з подолання водних перешкод. В районі м. Ржищів ними було форсовано Дніпро, де річка має ширину 5 км. Понтонери обладнали два пороми ПММ-2М, вантажопідйомністю по 170 тонн кожний, які човниковим методом здійснили переміщення військовослужбовців та військової техніки на протилежний берег. Також були задіяні плаваючі транспортери ПТС-2, понтонно-мостові автомобілі для транспортування через воду танків та іншої бронетехніки.[1]

Влітку 2019 року на Рівненському полігоні бійці 8-го батальйону брали участь в заняттях під керівництвом військових інструкторів з Великої Британії і Данії в рамках навчально-тренувальної місії «Orbital». Заняття за шістьма модулями включали вогневу та інженерну підготовку, виживання, військову топографію, радіозв'язок, тактичну медицину та пересування під час бою. В рамках співробітництва британські інструктори, більшість з яких має досвід участь в бойових операціях в Іраку і Афганістані, навчали українських військових діям в обороні зу сучасними стандартами НАТО. Загалом цей вишкіл пройшли понад 1000 гірських штурмовиків.

В липні 2019 р. у військовослужбовців бригади розпочалися кількамісячні українсько-американські навчання «Rapid Trident 2019» на базі Міжнародного центру миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Бійці бригади протягом трьох місяців тренувалися за програмою «Багатонаціональної об'єднаної групи з підготовки — Україна» (JMTG-U). Участь взяли також іноземні військові інструктори, які входять до складу JMTG-U, представники командування НАСВ. Навчання планували американські інструктори із 101-ї повітрянодесантної дивізії «Клекотливі орли» (англ. Screaming Eagle) та колеги із Канади, Данії та Польщі.

Гірська підготовка[ред. | ред. код]

Перший навчальний вихід у гори бійці бригади здійснили 13 січня 2017 року, взявши гору Великий Верх. У другій половині лютого того ж року, військовослужбовці бригади піднялись на Говерлу, встановивши на вершині Державний прапор на честь загиблих на Дебальцевському плацдармі.

28 липня 2018 року група військовослужбовців бригади під час власної відпустки піднялася на найвищу гору Європи — Монблан[2].

В серпні 2018 року на Ужгородському полігоні відбулася зустріч військових 10 ОГШБр з представниками Збройних сил Італії. Протягом кількох тижнів проводилися спільні навчання та змагання. Разом з італійськими військовими українські гірські штурмовики долали перешкоди з використанням альпіністського спорядження, спускалися по скелистій місцевості, займали вогневі позиції та вели вогонь по умовних цілях противника.

У червні 2019 р. відбулася кількаденна альпініада. З Коломиї група вирушила до Ворохти, звідти через базу «Заросляк» на гору Говерла. В урочищі Перемичка бійці розмістилися на ночівлю, встановили намети, а наступного дня організували заняття: в'язання вузлів, відпрацювали техніки подолання різноманітних перешкод, ставили перила, натягували поліспас, долали яри та схили. Наступного дня група продовжила рух за здалегідь розробленим маршрутом: полонини Скопеська, Головчевська, гора Петрос. Перша група (7 військовослужбовців) о 3:00 ранку почала нічне сходження і першою зійшла на гору. Основна група (17 військовослужбовців) підійшла ближче 9:00 ранку. Далі маршрут пролягав через полонину Шиса до населеного пункту Ясіня, а звідти — до Коломиї. Загалом військові тоді подолали горами більше 30 кілометрів.

На поч. вересня 2019 р. гірські штурмовики здійснили сходження на Говерлу разом зі своїми партнерами зі 101-ї повітрянодесантної дивізії армії США, а також з військовими Литви і Польщі. Загалом до групи увійшло 30 чоловік. Протяжність маршруту склала понад 10 км. Підйом зайняв 2,5 год.

Того ж року спершу 23 серпня на День державного прапора, а потім вдруге 23 вересня на Говерлу підіймався військовий оркестр «Едельвейс» 10 ОГШБр. Якщо першого разу музиканти виконали на найвищій точці України Державний Гімн і записали відеопривітання з Днем Незалежності, то друге сходження стало офіційним рекордом. Оркестр тоді виконав гуцульський марш, буковинське попурі, гімн бригади, гімн нової української армії. Подія була офіційно зареєстрована в Національному реєстрі рекордів України як «Концертна програма, виконана військовим оркестром на найвищій точці України». Бригада отримала пам'ятний диплом.

У жовтні 2019 року група бійців «Десятки» взяла участь у Нічному Чорногірському марафоні. Це випробування полягає в тому, щоб пройти майже 56 км підйомами та спусками і всіма горами-двохтисячниками України, а саме село Кваси — гора Петрос — гора Говерла — гора Смотричтабір «Білий Слон». Фініш учасникам зараховувався, якщо вони змогли вкластися у 24 години. Бійцям «Десятки» в середньому знадобилося 17 годин.

У березні 2020 року відбулося особливе сходження на Говерлу, присвячене Дню українського добровольця. Подію спланували по-особливому. Зі сторони Закарпаття сходження здійснювали колеги з 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, а з Прикарпаття — бійці 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади, участь взяли і працівники Прикарпатського загону ДСНС.

Символіка[ред. | ред. код]

Нарукавні знаки[ред. | ред. код]

Нарукваний знак бригади

Нарукавні знаки бригади та батальйонів було затверджено 2 листопада 2018 року. Символом бригади є емблема гірсько-піхотних частин (едельвейс та схрещені гуцульські топірці) на щитку з номером бригади римською цифрою «Х» у нижній частині. 9 листопада наказом командира для всіх підрозділів бригади, включно з окремими частинами, затверджено девіз — «Зі щитом, або на щиті».

Символом 8-го батальйону є «вовк» — звична тварина для Карпатського регіону, яка символізує мужність, відвагу, рішучість, вірність.

На основі нарукавних знаків 10-ї гірсько-штурмової бригади були затверджені корогви бригади та окремих батальйонів. Вони були вручені на урочистостях, присвячених виходу бригади із зони проведення ООС 30 липня 2020 р.

Має 10-та бригада і свій гімн — пісню «Подай зброю». Її автором є ветеран «Десятки» Гліб Бабич. Створювали музичну композицію разом із відомим українським рок-гуртом Kozak System. Вперше твір оприлюднили 8 травня 2018 року, але вже в якості відео-кліпу в мережі YouTube.

Оркестр «Едельвейс»[ред. | ред. код]

Ще однією музичною візитівкою 10 ОГШБр є її військовий оркестр «Едельвейс». Як і сама бригада, він є наймолодшим в українській армії, а ще одним з небагатьох бойових, адже музиканти постійно дають концерти на передовій.

Історія оркестру почалася 16 березня 2016 року, через пів року після створення бригади. Його очолив Віктор Сумрій, тоді — молодший лейтенант, випускник НАСВ ім. гетьмана Петра Сагайдачного (спеціальність військовий диригент). Він сам шукав музикантів, організовував репетиції, налагоджував робочий процес. Нині в колективі 18 людей.

23 вересня 2019 р. Національний Реєстр Рекордів України зареєстрував новий рекорд — виконана концертна програма на найвищій точці України. Військовий оркестр «Едельвейс» виконав концертну програму на найвищій точці України — горі Говерлі.

Музиканти «Едельвейсу» їдуть на ротацію разом з бригадою. Вони виконують завдання у різних підрозділах, просто завжди везуть із собою інструменти: туби, труби, саксофони, кларнети, барабанну установку. Серед оркестрантів є бійці з великим бойовим досвідом, дехто служить в бригаді з 2016 року.

Меморіал «Кожному поколінню своя війна»[ред. | ред. код]

14 жовтня 2019 року в День захисника України та Покрови Пресвятої Богородиці в Коломиї біля військового містечка бригади відкрили меморіал «Кожному поколінню своя війна». На великій скельній брилі стоять вилиті у бронзі три постаті солдатів. Один із них одягнутий у однострій періоду Другої світової війни, інший у «Афганку», а між ними, немов з'єднуючи покоління, стоїть боєць ЗСУ. Зліва і справа від цієї композиції розміщені стели, на яких увінчено прізвища загиблих бійців бригади. І вінчає все це металевий хрест із соколом, що зображений у вигляді тризуба.

На відкриття завітав і представник армії США сержант-майор Фуллер.

У грудні 2019 комплекс доповнили ще одним елементом — закарбованою на граніті молитвою українського націоналіста.

У роковини загибелі бійців бригади на цьому місці лунає Дзвін Пам'яті. Військовослужбовці, представники громади та духовенства разом вшановують пам'ять героїв, моляться та покладають квіти до меморіалу.

Структура[ред. | ред. код]

Командири[ред. | ред. код]

Нагороди та досягнення[ред. | ред. код]

Військовослужбовці 10 ОГШБр удостоєні високих державних нагород[ред. | ред. код]

Звання «Герой України», орден «Золота зірка» — полковник Зубанич Василь Іванович

Орден «За мужність» ІІІ ступеня:

Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня:

  • підполковник БАБАНІН Володимир Олександрович;
  • прапорщик ДЕЛЬНЕЦЬКИЙ Андрій Олександрович;
  • солдат КАМІНСЬКИЙ Андрій Вікторович;
  • старший лейтенант КОЗАК Тарас Євгенович;
  • полковник КОТЛИК Вячеслав Юрійович;
  • підполковник ЛИСЮК Дмитро Сергійович;
  • підполковник ПЕТРЮК Даніяр Танасійович;
  • старший лейтенант РЕВЕКА Владислав Валерійович.

Втрати[ред. | ред. код]

Станом на осінь 2020 року, бригада втратила загиблими 34 військовослужбовців[6].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Відео[ред. | ред. код]

Фото[ред. | ред. код]