Сацюк Олександр Миколайович
| Сацюк Олександр Миколайович | ||
|---|---|---|
 Рядовий | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
4 червня 1994 Куснища | |
| Смерть |
29 серпня 2014 (20 років) Новокатеринівка | |
| Псевдо | «Білий» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 МВС | |
| Рід військ |
 Спеціальна міліція | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.png){kind=small}
Олекса́ндр Микола́йович Сацю́к — рядовий роти патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь» МВС України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив Любомльське профтехучилище, маляр-штукатур. В часі війни — міліціонер, рота «Світязь».
Брав участь у боях за Іловайськ. Загинув 29 серпня у «зеленому коридорі» поміж селами Новокатеринівка та Горбатенко. 2 вересня 2014-го тіла 88 поляглих привезені до запорізького моргу. Як невпізнаний герой тимчасово похований на цвинтарі Запоріжжя. Опізнаний за тестами ДНК.
Вдома лишилися дружина, доньки — 1-річна Марта та 4-річна Юлія. 27 грудня 2014 року похований в селі Куснища[1] (за певними даними — в Любомлі).
Нагороди[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (9.4.2015, посмертно).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У Луцьку в суботу прощатимуться із бійцями, які загинули під Іловайськом. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 21 серпня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 9 квітня 2015 року року № 213/ «Про відзначення державними нагородами України»
- Сацюк Олександр Миколайович
- Олександр Сацюк
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |