Смірнов Сергій Геннадійович
Смірнов Сергій Генадійович | ||
---|---|---|
Старший прапорщик | ||
Загальна інформація | ||
Народження |
26 квітня 1975 Привільне Кримська область УРСР | |
Смерть |
29 серпня 2014 (39 років) Новокатеринівка Донецька область Україна (загиблий у бою) | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Сухопутні війська | |
Рід військ | Механізовані війська | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
|
Сергі́й Генна́дійович Смірно́в — український військовослужбовець, старший прапорщик Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився Сергій Смірнов 26 квітня 1975 року в Красноперекопському районі Кримської області. Після проходження строкової служби в Збройних силах України закінчив школу прапорщиків, подальшу військову службу проходив у 51-й механізованій бригаді, яка базувалась у Володимирі-Волинському, на посаді старшини роти.[1] Разом із іншими бійцями бригади брав участь у відсічі збройної агресії Росії, зокрема у боях під Іловайськом. 29 серпня 2014 року, під час виходу з оточення, старшина роти загинув внаслідок обстрілу українських військових російськими військами біля села Новокатеринівка Старобешівського району, у так званому «зеленому коридорі». Тривалий час Сергій Смірнов вважався зниклим безвісти, були чутки про те, що він потрапив у полон до сепаратистів.[2] Тіло Сергія спочатку було поховано на Кушугумському цвинтарі під Запоріжжям разом з іншими невпізнаними воїнами.[1] Лише в травні 2015 року полеглий герой був упізнаний за результатами експертизи ДНК.[3][4]
Після ідентифікації тіло загиблого героя було урочисто перепоховане у Володимирі-Волинському 23 травня 2015 року. Прощання відбулось у Соборі Різдва Христового УПЦ КП, у похоронах взяли участь велика кількість жителів міста включно з міським головою.[3][4]
Вдома у Сергія Смірнова залишились мати, дружина та дві дочки-школярки.[1] Донька Сергія Крістіна Смірнова — художниця, передає кошти від реалізації своїх творчих робіт на потреби інших дітей Небесного Легіону в рамках проекту волонтерського руху «Меценати для солдата». 28 вересня 2018 року в Луцьку було відкрито її персональну виставку «Відродження»[5].
Нагородження
22 вересня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
9 вересня 2015 року Володимир-Волинська міська рада посмертно нагородила Сергія Смірнова почесною відзнакою «За заслуги перед містом Володимир-Волинський».
Вшанування пам'яті
13 жовтня 2016 року відбудеться відкриття меморіальних дощок на честь Сергія Смірнова одразу в двох селах Володимир-Волинського району: на фасаді школи у селі Верба та у школі села Стенжаричі.[6]
Примітки
- ↑ а б в З-під Іловайська у рідну землю після майже дев'яти місяців з часу загибелі. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 вересня 2015.
- ↑ Оновлений список зниклих волинських бійців
- ↑ а б Герой небесного батальйону: на Волині попрощалися із загиблим під Іловайськом
- ↑ а б Володимир-Волинський: поховали Героя Сергія Смірнова. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 26 вересня 2015.
- ↑ У Луцьку відкрили персональну виставку доньки загиблого солдата-атовця. ФОТО
- ↑ На Волині на честь волинського бійця відкриють меморіальні дошки
Джерела
- Старші прапорщики (Україна)
- Народились 26 квітня
- Народились 1975
- Померли 29 серпня
- Померли 2014
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Красноперекопського району
- Учасники АТО родом з Криму
- Померли в Старобешівському районі
- Поховані у Володимирі
- Почесні громадяни Володимира