Стороженко Микола Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стороженко Микола Ілліч
Народився 10 (22) травня 1836
Прилуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 12 (25) січня 1906 (69 років)
Москва, Російська імперія
Поховання Ваганьковське кладовище
Країна  Російська імперія
Діяльність історик літератури, літературознавець, театрознавець, викладач університету, літературознавець
Галузь літературознавство[1] і історія літератури[1]
Alma mater Імператорський Московський університетd (1860) і Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d]
Науковий ступінь doctorate in Historyd (1878)
Науковий керівник Буслаєв Федір Іванович
Знання мов російська[1]
Заклад Імператорський Московський університетd
Микола Стороженко

Мико́ла Іллі́ч Стороже́нко (10 (22) травня 1836(18360522), Іржавець — †12 (25) січня 1906(19060125)) — український історик літератури.

Далекий родич Дмитра та Левка Ревуцьких[2][3]. .

Професор Московського Університету1872), представник культурно-історичної школи в літературознавстві.

Праці

Його основні праці присвячені творчості Вільяма Шекспіра.

У галузі української літератури Стороженко найбільше уваги віддав Т. Шевченкові («Первые четыре года ссылки Шевченко», 1888; «Новые материалы для биографии Шевченко», 1898) та ін., опубліковані в журналі «Киевская Старина».

За редакцією Івана Франка у Львові був виданий його «Нарис історії західно-європейської літератури до кінця XVIII століття» (1905).

Примітки

Література

Посилання