Перейти до вмісту

Буслаєв Федір Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Буслаєв Федір Іванович
рос. Буслаев Фёдор Иванович
Федір Іванович Буслаєв
Федір Іванович Буслаєв
Федір Іванович Буслаєв
Народився13 (25) квітня 1818(1818-04-25)
с. Вадинськ Пензенської області, нині РФ
Помер31 липня (12 серпня) 1897(1897-08-12) (79 років)
селище Любліно, тепер у складі Москви
ПохованняНоводівичий монастир Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
Національністьросіянин
Діяльністьмовознавець, мистецтвознавець, міфограф, історик літератури Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materІсторико-філологічний факультет Московського державного університету[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьфілологія, фольклористика, мистецтвознавство
ЗакладПетербурзька академія наук
Науковий керівникIvan Davydovd Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіКласична гімназія № 1 ім. В. Г. Бєлінськогоd і Pavel Yakovlevich Petrovd Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніВеселовський Олександр Миколайович
Котляревський Олександр Олександрович[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиКондаков Никодим Павлович
Міллер Всеволод Федорович
Ключевський Василь Йосипович
Соболевський Олексій Іванович
Фортунатов Пилип Федорович
Веселовський Олександр Миколайович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоПетербурзька академія наук
Сербське вчене товариствоd
Сербська академія наук і мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Святого Володимира II ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня

Фе́дір Іва́нович Бусла́єв (нар. 13 (25) квітня 1818(18180425), Керенськ, тепер с. Вадинськ Пензенської області — 31 липня (12 серпня) 1897, селище Любліно, тепер у складі Москви) — російський філолог і мистецтвознавець, академік Петербурзької академії наук з 1860.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився на території історичної Мокшанії. Закінчив 1838 Московський університет, його професор 1847 — 1881. Автор досліджень з мовознавства, в яких намагався встановити зв'язок історії мови з життям народу, його звичаями, віруваннями, обрядами, переказами («Про викладання вітчизняної мови», ч. 1 — 2, 1844; «Нарис історичної граматики російської мови», ч. 1 — 2, 1858 тощо).

Багато зробив для вивчення пам'яток давньоруської літератури та мистецтва («Історична хрестоматія церковнослов'янської і давньоруської мов», 1861; «Російський лицевий апокаліпсис», т. 1 — 2, 1884, та інші).

Російський фольклор

[ред. | ред. код]

Буслаєву належать численні дослідження про російський фольклор, літературу і мистецтво («Про народну поезію в давньоруській літературі», 1859; «Історичні нариси російської народної словесності й мистецтва», т. 1 — 2, 1861, та ін.).

У фольклорних працях виступав спочатку як представник міфологічної школи, пізніше став прибічником запозичення теорії (стаття «Мандрівні повісті та оповідання», 1874). Нариси Буслаєва про західноєвропейський епос та міфологію ввійшли до збірки «Народна поезія» (1887).

Досліджував іконопис.

Український фольклор

[ред. | ред. код]

Буслаєв цікавився українським фольклором. У статті «Про епічні вирази української поезії» (1850) — рецензії на «Збірник українських пісень» М. Максимовича (1849) — Буслаєв розглянув лексику й фразеологію української народної поезії в порівнянні з лексикою й фразеологією «Слова о полку Ігоревім», а також чеських і скандинавських пам'яток.

Використовува у своїх працях матеріали «Запорожской старины» І. І. Срезнєвського.

Твори

[ред. | ред. код]
  • Сочинения, т. 1 — 3. СПБ — Л., 1908 — 1930.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Азадовский М. К. История русской фольклористики, т. 1 — 2. М., 1958 — 1963
  • Чурмаева Н. В. Ф. И. Буслаев. М., 1984
  • УЛЕ. К., 1988, т.1. — с.254.