Буслаєв Федір Іванович
| Буслаєв Федір Іванович | |
|---|---|
| рос. Буслаев Фёдор Иванович | |
 | |
| Народився |
13 (25) квітня 1818 с. Вадинськ Пензенської області, нині РФ |
| Помер |
31 липня (12 серпня) 1897 (79 років) селище Любліно, тепер у складі Москви |
| Поховання | Новодівичий монастир |
| Громадянство |
 Російська імперія |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | мовознавець, мистецтвознавець, міфограф, історик літератури |
| Alma mater | Історико-філологічний факультет Московського державного університетуd |
| Сфера інтересів | філологія, фольклористика, мистецтвознавство |
| Заклад | Петербурзька академія наук |
| Вчителі | Класична гімназія № 1 ім. В. Г. Бєлінськогоd і Pavel Yakovlevich Petrovd |
| Відомі учні | Веселовський Олександр Миколайович |
| Член | Петербурзька академія наук |
| Нагороди |
  |
 Висловлювання у Вікіцитатах Буслаєв Федір Іванович у Вікісховищі | |
Фе́дір Іва́нович Бусла́єв (13 (25) квітня 1818, Керенськ, тепер с. Вадинськ Пензенської області — 31 липня (12 серпня) 1897, селище Любліно, тепер у складі Москви) — російський філолог і мистецтвознавець, академік Петербурзької академії наук з 1860.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився на території історичної Мокшанії. Закінчив 1838 Московський університет, його професор 1847 — 1881. Автор досліджень з мовознавства, в яких намагався встановити зв'язок історії мови з життям народу, його звичаями, віруваннями, обрядами, переказами («Про викладання вітчизняної мови», ч. 1 — 2, 1844; «Нарис історичної граматики російської мови», ч. 1 — 2, 1858 тощо).
Багато зробив для вивчення пам'яток давньоруської літератури та мистецтва («Історична хрестоматія церковнослов'янської і давньоруської мов», 1861; «Російський лицевий апокаліпсис», т. 1 — 2, 1884, та інші).
Російський фольклор у працях Буслаєва[ред. | ред. код]
Буслаєву належать численні дослідження про російський фольклор, літературу і мистецтво («Про народну поезію в давньоруській літературі», 1859; «Історичні нариси російської народної словесності й мистецтва», т. 1 — 2, 1861, та ін.).
У фольклорних працях виступав спочатку як представник міфологічної школи, пізніше став прибічником запозичення теорії (стаття «Мандрівні повісті та оповідання», 1874). Нариси Буслаєва про західноєвропейський епос та міфологію ввійшли до збірки «Народна поезія» (1887).
Досліджував іконопис.
Український фольклор у працях Буслаєва[ред. | ред. код]
Буслаєв цікавився українським фольклором. У статті «Про епічні вирази української поезії» (1850) — рецензії на «Збірник українських пісень» М. Максимовича (1849) — Буслаєв розглянув лексику й фразеологію української народної поезії в порівнянні з лексикою й фразеологією «Слова о полку Ігоревім», а також чеських і скандинавських пам'яток.
Використовува у своїх працях матеріали «Запорожской старины» І. І. Срезнєвського.
Твори[ред. | ред. код]
- Сочинения, т. 1 — 3. СПБ — Л., 1908 — 1930.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
 |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Буслаєв Федір Іванович |
- Азадовский М. К. История русской фольклористики, т. 1 — 2. М., 1958 — 1963
- Чурмаева Н. В. Ф. И. Буслаев. М., 1984
- УЛЕ. К., 1988, т.1. — с.254.
|
