Хохлюк Віктор Миколайович
| Віктор Миколайович Хохлюк | |
|---|---|
 | |
| Народився |
21 березня 1971 (53 роки) Ровеньки, нині Луганська область, Україна |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | журналіст; футбольний статистик та історик |
| Знання мов | українська |
Віктор Миколайович Хохлюк (нар. 21 березня 1971, Ровеньки, нині Луганська область) — український спортивний журналіст та статистик футболу України, член Національної спілки журналістів України та Асоціації спортивних журналістів України[1]. Сьогодні — посібник «МВС ЛНР», головний редактор видання «Вперед — Ровеньки»[2].
Біографія
Народився 21 березня 1971 року в м. Ровеньки (нині Луганська область, Україна, тоді Ворошиловградська область, УРСР, СРСР) у сім'ї гірника. Батько — Хохлюк Микола Олександрович 1939 року народження, помер у лютому 1982 року, мати — Хохлюк Раїса Йосипівна 1937 року народження. Серед родичів — російський математик Віталій Іванович Хохлюк.[3]
З ранніх років захопився футболом. Неодноразово виступав у популярних за часів СРСР, юнацьких змаганнях «Шкіряний м'яч». З юнацькою ровеньківською командою «Бригантина», двічі ставав переможцем міських та учасником обласних змагань. Займався футболом у місцевій ДЮСШ.
Освіта: вища — економічна.
Активний учасник МВС ЛНР[4]. Начальник управління масових комунікацій т. зв. «Міністерства зв'язку і масових комунікацій ЛНР».[5] У досьє Центра «Миротворець» про нього зазначено: «Посібник бойовиків. Активний учасник МВС ЛНР. Позивний: Хохлюк»[6].
Журналістика
Кореспондент всеукраїнського часопису «Український футбол». Блогер на сайті «Терикон».
Історією та статистикою футболу займається з 1983 року. Своїми заочними вчителями вважає таких відомих статистиків футболу, як: Олексій Бабешко з Донецька, Василь Гнатюк з Кривого Рогу, Костянтин Єсенін з Москви та Микола Жигулін з Кривого Рогу[7]. При вивченні даних про футбол, перевагу надає всім матеріалам, що стосуються українського футболу.
З листопада 2009 року активно зайнявся створенням символічних Клубів видатних українських футболістів. Основне нововведення в цих Клубах, статистика виступів українських футболістів в закордонних чемпіонатах та розіграшах тамтешніх кубків.
Опублікував більше тисячі авторських статистичних статей та інтерв'ю з футболістами команд УПЛ, першої та другої ліг України. Однією з своїх інтерв'ю-знахідок, вважає розмову з відомим футболістом Віталієм Парахневичем про екзотичний Південно-корейський чемпіонат з футболу, де як відомо Парахневич досяг всіляких футбольних титулів. Але все ж таки, найкращим своїм інтерв'ю вважає, розмову з воротарем — ветераном українських чемпіонатів — Ігорем Шуховцевим[8].
Автор символічних клубів видатних українських футболістів: бомбардирів — Клубу Олега Блохіна та Клубу для іноземних бомбардирів в чемпіонаті України імені Максима Шацьких, Клубу воротарів імені Євгена Рудакова.
На інформаційному агентстві Sport.ua започаткував рубрику «Українці за кордоном»[9][10], присвячену виступам українських футболістів в закордонних чемпіонатах.
З колишнім гравцем збірної України з футболу Євгеном Левченко реалізовують соціальний проект щодо підтримки дітей. В травні 2012 року завдяки фінансуванню Левченка, побачила світ книга «Голеадори», кошти від продажу якої підуть на розвиток дитячого будинку в місті Костянтинівка Донецької області.
Його статті та інтерв'ю з футболістами і тренерами друкували у виданнях: «Таврія-спорт», «Український футбол», «Футбольний огляд», «Футбол + спортивні новини» та на багатьох сайтах про футбол.
Євро-2012
Під час європейського чемпіонату з футболу що проходив в Україні та Польщі, працював з експертами. Серед них були відомі вітчизняні футболісти та тренери: Юрій Дегтерьов, Юрій Дмитрулін, Ігор Гамула, Олександр Головко, Сергій Кандауров, Євген Левченко, Віктор Леоненко, Василь Рац та інші.
Авторські праці
книги
- «Бомбардири України» Ровеньки. 2011 рік. ISBN 978-966-534-344-8 (рос.)
- «Голеадори» Луганськ. 2012 рік. ISBN 978-966-158-934-5 (рос.)
довідники
- «Підсумки XIV чемпіонату України по футболу серед команд вищої ліги».— Запоріжжя, 2005 рік. (рос.)
- «Легіонери в Україні».— Запоріжжя, 2006 рік. (рос.)
- Футбольний клуб «Горняк» ДП «Ровенькиантрацит» (Ровеньки).— Ровеньки, 2011 рік. (рос.)
- «Клуб українських бомбардирів імені Олега Блохіна».— Луганськ, 2011 рік. ISBN 978-966-158-931-4 (рос.)
- «Воротарі».— Луганськ, 2012 рік. ISBN 978-966-158-934-3 (рос.)
презентації книг
- На сайті Українського Національного інформаційного агентства[недоступне посилання з липня 2019]
- На сайті Sport.ua (рос.)
- На сайті KarpatNews
- На сайті ua-reporter (рос.)
- На сайті cxid.info[недоступне посилання з жовтня 2019] (рос.)
- На сайті cxid.info[недоступне посилання з жовтня 2019] (рос.)
- На сайті FANAT.ua (рос.)
Нагороди
- Відзнака АСЖУ — «Найкраща спортивна книга року»[11]: 2012.
- Відзнака АСЖУ — «Золоті пера і голоси АСЖУ»[12]: 2013.
Примітки
- ↑ Асоціації спортивних журналістів України — 12 років!. Архів оригіналу за 1 серпня 2013. Процитовано 28 грудня 2012.
- ↑ Глава ЛНР наградил коллектив газеты «Вперед — Ровеньки» (lugansk1.info, 18.12.2015) (рос.)
- ↑ Виктор Хохлюк: В истории украинского футбола много вопросов
- ↑ Хохлюк Віктор Миколайович
- ↑ Вузы ДНР и ЛНР в Луганске подписали договор о творческом сотрудничестве. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 13 травня 2017.
- ↑ [1]
- ↑ Клуб Олега Блохина: О каждом бомбардире детально (рос.)
- ↑ Игорь Шуховцев: «Благодаря Альтману я стал вратарем» (рос.)
- ↑ «Українці за кордоном: Воронін — другий. Тимощук — відпочиває»
- ↑ Украинцы за границей
- ↑ Нагороди — найкращим!
- ↑ «Підсумки спортивного 2013 року»