Церковна
| село Церковна | |
|---|---|
 Церковна Івано-Франківської области на топографічній мапі Фрідріха фон Міґа, кінець XVIII ст.
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська |
| Район | Долинський |
| Громада | Витвицька сільська громада |
| Облікова картка | Церковна |
| Основні дані | |
| Населення | 1029[1] |
| Площа | 15,88 км² |
| Густота населення | 64,8 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77532 |
| Телефонний код | +380 3477 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°00′09″ пн. ш. 23°47′10″ сх. д. / 49.00250° пн. ш. 23.78611° сх. д.Координати: 49°00′09″ пн. ш. 23°47′10″ сх. д. / 49.00250° пн. ш. 23.78611° сх. д. |
| Водойми | річка Лужанка, потоки Церковянський, Сихлеватий |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77533, Івано-Франківська обл., Долинський район, с. Витвиця, вул. З. Красівського, 63а[1] |
| Карта | |
  Церковна | |
 Церковна | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Церко́вна — село в Україні, у складі Витвицької територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області[1]. (Місцевими жителями та у засобах масової інформації використовується назва Церківна, а також похідні від неї: «Церківнянський», «Церківнянська»). За переписом 2001 року населення села становить 1029 осіб.
Географія
У селі потоки Церковянський та Сихлеватий впадають у річку Лужанку.
Історія
У 1939 році в селі мешкало 1120 осіб (1090 українців, 5 поляків, 5 латинників, 20 євреїв)[2].
Відомі люди
- Богдан Далилишин — український економіст, екс-міністр економіки, голова Ради НБУ.
- Гук Василь Юрійович — підпільник ОУН, дисидент[3].
- о. Йосафат Лесів — греко-католицький священник (ЧСВВ).
- Ізидор Шараневич — відомий історик, громадський діяч.
- Климентій Стасів — церковний діяч, священник УГКЦ, письменник, перекладач, есеїст.
Бій сотні УПА «Хорти»
11 грудня 1945 року сотню «Хорти», яка розквартирувалась у селі, наздогнали війська НКВС. Сотенний «Бей» (Казимир Яворський) вирішив дати бій і вдало підготував пастку для ворогів, які наступали по відкритому полю. Повстанці зайняли вигідні позиції в урочищі Цапове, яке складається із великих кам'яних брил.
«Нкведисти» були несподівано зустрінуті щільним вогнем та зазнали значних втрат. Викликані резерви зуміли оточити сотню, але із настанням темряви воякам вдалось вирватись із кільця оточення. Втрати ворога за підрахунками повстанців склали загиблими 221 чоловік, у тому числі майор та два капітани. У цьому бою загинуло також 18 упівців.
Примітки
- ↑ а б в Інформація про Станковецьку сільську раду
- ↑ Володимир Кубійович Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 20.
- ↑ Іван Драбчук (19 квітня 2017). Василь Гук: Кагебисти ні на крок не відпускали мене від себе. galychyna.if.ua. Галичина. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 23 жовтня 2021.
Див. також
| ||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Івано-Франківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |