Данилишин Богдан Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Богдан Михайлович Данилишин

Час на посаді:
18 грудня 2007 — 11 лютого 2010
Президент   Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр   Юлія Тимошенко
Попередник Анатолій Кінах
Наступник Василь Цушко

Народився 6 червня 1965(1965-06-06) (50 років)
село Церковна Долинського району Івано-Франківська область
Національність українець
Політична партія безпартійний
Нагороди
Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія України в галузі науки і техніки
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна Грамота Президії Верховної Ради України

Богда́н Миха́йлович Данили́шин (* 6 червня 1965 село Церковна Долинського району Івано-Франківської області) — український державний та політичний діяч, дисидент, економіст, доктор економічних наук, професор, академік НАН України (2009), голова Ради з вивчення продуктивних сил України (РВПС) НАНУ, міністр економіки України (2007-2010), член ГО «Рада конкурентоспроможності України», Президент Європейського Інституту економічних та політичних досліджень розвитку країн Центральної та Східної Європи і України (Прага).

Життєпис[ред.ред. код]

Закінчив Тернопільський державний педагогічний інститут (1982); аспірантуру (РВПС України НАНУ) за спеціальністю економіка (1991); докторантуру (НАН України) за спеціальністю економіка регіонів, розвиток продуктивних сил (1997).

Голова Ради з вивчення продуктивних сил НАН України. Доктор економічних наук (1997), професор (2003), член-кореспондент НАН України (2004), академік НАН України (2009), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (Франція)[1]. Володіє німецькою, англійською та чеською мовами.

Викладав у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Національному університеті державної податкової служби України, Національній академії державного управління при Президентові України, Карловому університеті (м. Прага), Університеті Гумбольдта (Берлін).

В 32 роки став одним з наймолодших докторів економічних наук, а в 44 – наймолодшим академіком Національної академії наук України.

Призначений на посаду Міністра економіки України в другому уряді Юлії Тимошенко Постановою Верховної Ради України № 10-VI від 18 грудня 2007 року і займав її до 11 березня 2010 р.

За час перебування Б.М. Данилишина на посаді Міністра економіки України країна стала членом Світової організації торгівлі (2008), проведено 19 раундів переговорів щодо Зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, Європейською асоціацією вільної торгівлі, рядом країн світу. Визначені ключові завдання рентної політики держави, прогнозування і планування соціально-економічного розвитку країни, регіональної політики та модернізації національної економіки. Міжнародною лігою економістів визнаний кращим Міністром економіки за роки незалежності України. Став першим із членів Уряду Юлії Тимошенко, проти кого почалися політичні репресії владою Президента Януковича.

11 серпня 2010 р. Генеральна прокуратура України винесла постанову про оголошення Данилишина у внутрішньодержавний і міжнародний розшук.

Наприкінці листопада 2010 року попросив у Чехії політичного притулку. Міністерство внутрішніх справ Чехії 13 січня 2011 р. задовільнило його прохання.

Першим із громадян України одержав політичний притулок в країні-членові Європейського Союзу.

14 січня Богдана Данилишина випустили на волю за рішенням міського суду Праги.[2]

У травні 2011 очолив міжнародну неурядову організацію, яка отримала назву «Українська європейська перспектива».[3]

1 березня 2013 Управління зв'язків з громадськістю Міністерства внутрішніх справ України повідомило, що 12 грудня 2012 Генеральна прокуратура України припинила кримінальне провадження щодо Богдана Данилишина через відсутність складу злочину, і його знято з міжнародного розшуку.[4]

В 2013 році обраний Президентом Європейського Інституту економічних та політичних досліджень розвитку країн Центральної та Східної Європи і України (Прага). В 2014 році повернувся в Україну. Професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, керівник Інституту регіоналістики КНЕУ.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Автор понад 350 наукових праць (зокрема 18 монографій), у яких досліджені, узагальнені і обґрунтовані шляхи вирішення актуальних проблем формування сучасної державної регіональної політики, економіки природокористування та розвитку продуктивних сил України в контексті з новими економічними і політичними умовами.

Став фундатором наукових напрямів макроекономічної політики, національної безпеки, еколого-економічної політики, економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, регіональної економіки, економіки природно-техногенної та екологічної безпеки.

Під його науковим керівництвом розроблена програма структурної модернізації економіки України, концептуальні засади сталого розвитку України, Загальнодержавна програма розвитку малих міст України, безпосередньо брав участь у розробці Концепції державної регіональної політики, Генеральної схеми планування території України, низки нормативно-правових та законодавчих актів з питань розвитку регіонів і територіальних громад, місцевого самоврядування, екологічної політики та природно-техногенної безпеки. Ним досліджуються шляхи вирішення актуальних структурно-динамічних проблем економіки на сучасному етапі, комплексного еколого-економічного, соціально-економічного і науково-технічного прогнозування розвитку національної економіки та регіонів України, науково обґрунтовані шляхи формування цілісної регіональної економічної політики держави, в тому числі — вирівнювання рівнів соціально-економічного розвитку регіонів, розвитку депресивних територій, малих монофункціональних міст тощо.

Розвинений під керівництвом Богдана Данилишина науковий напрям формування сталого еколого-економічного розвитку та підвищення ролі регіонів в структурі господарського комплексу держави, досягнуті наукові результати одержали визнання наукової громадськості, знайшли відображення у рішеннях Верховної Ради України (брав участь у розробці 5 законодавчих актів), Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки України, Міністерства екології і природних ресурсів України, Міністерства надзвичайних ситуацій, Національної Академії наук України, а також використовуються в процесі підготовки і підвищення кваліфікації кадрів у галузі економіки природокористування, територіального управління і регіональної економіки.

Б.М. Данилишин входить до топ-100 науковців України за даними інформаційно-аналітичної системи «Бібліометрика української науки», що являє собою наукометричну надбудову над розпорошеними в середовищі Google Scholar бібліометричними профілями учених, які містять інформацію про публікаційну активність і цитованість їх праць [5].

Відзнаки[ред.ред. код]

Заслужений діяч науки і техніки України (2007), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2003).

Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України «За особливі заслуги перед Українським народом» (2004), почесними грамотами Кабінету Міністрів України (2003, 2007), відзнаками міністерств та відомств України.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Публікації[ред.ред. код]

  • Эколого-экономические проблемы обеспечения устойчивого развития производительных сил Украины. К.: Випол, 1997. − 260 с.
  • Устойчивое развитие в системе природно-ресурсных ограничений. – К.: СОПС Украины НАН Украины, 1999. – 365 с.
  • Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України. – К.: Нічлава, 1999. – 715 с.
  • Природно-техногенні катастрофи: проблеми економічного аналізу та управління. — К. : "НІЧЛАВА", 2001. — 260 с.
  • Благосостояние наций: эволюция парадигмы развития. Книга 1. – К.: НАН Украины, 2002. – 356 с.
  • Макросистемна еволюція економіки України. − К.: НАН України , 2008. − 750 с.
  • Рентні відносини в системі модернізації національної економіки / За ред. Б.М.Данилишина. – К.: НАН України, 2008. – 796 с.
  • Наукові нариси з економіки природокористування. –К.: НАН України, 2008.-280 с.
  • Економіка України: криза розвитку та перспективи модернізації. – К.: ЗАТ «Нічлава», 2010. – 414 с.

Посилання[ред.ред. код]

Тексти вибраних публікацій[ред.ред. код]

Інтерв'ю[ред.ред. код]

Попередник: 19-й міністр економіки України
18 грудня 200711 лютого 2010
Наступник:
Кінах Анатолій Кирилович
Цушко Василь Петрович


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.