Данилишин Богдан Михайлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Данилишин.

Богдан Михайлович Данилишин
5-й Голова Ради Національного банку України
25 жовтня 2016 — 14 листопада 2023
Президент	Петро Порошенко Володимир Зеленський
Попередник	Станіслав Буковинський
Наступник	без керівника
19-й міністр економіки України
18 грудня 2007 — 11 лютого 2010
Президент	Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр	Юлія Тимошенко
Попередник	Анатолій Кінах
Наступник	Василь Цушко
Народився	6 червня 1965(1965-06-06) (60 років)  Церковна, Долинський район, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР
Відомий як	економіст, політик
Країна	СРСР  Україна
Національність	українець
Alma mater	Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Політична партія	безпартійний
Нагороди	Почесна грамота Кабінету Міністрів України Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Богда́н Миха́йлович Данили́шин (нар. 6 червня 1965 с. Церковна Долинського району Івано-Франківської області, УРСР) — український державний та політичний діяч, економіст, доктор економічних наук, професор, академік НАН України, академік Української екологічної та Української економічної Академій наук, голова Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, міністр економіки України в другому уряді Юлії Тимошенко, Президент Європейського Інституту економічних та політичних досліджень розвитку країн Центральної та Східної Європи і України (2012—2015) (Прага).

Голова Ради Національного банку України з 2016 по листопад 2023 року.

Спеціалізується на питаннях макроекономічної політики, монетарної політики, фінансової стабільності, державного регулювання економіки та розвитку національних економічних систем.

Біографія

Богдан Данилишин народився 6 червня 1965 року в селі Церковна Івано-Франківської області. Закінчив Тернопільський державний педагогічний інститут, а також аспірантуру і докторантуру Ради з вивчення продуктивних сил Національної академії наук України за спеціальностями «економіка природокористування» та «економіка регіонів, розвиток продуктивних сил». Автор понад 550 наукових праць, доктор економічних наук (1997), професор (2003), академік НАН України (2009). Викладав у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Національному університеті державної податкової служби України, Національній академії державного управління при Президентові України, Карловому університеті (м. Прага), Університеті імені Гумбольдтів (Берлін).

У 2003—2010 роках — голова експертної ради ВАК України з питань макроекономіки, трансформацій, міжнародного та регіонального розвитку. Відзначений Подякою Голови ВАК України.

У 2007–2010 роках обіймав посаду міністра економіки України у другому уряді Юлії Тимошенко . У цей період економічна політика формувалася в умовах глобальної фінансової кризи 2008–2009 років, що вимагало адаптації макроекономічної політики, підтримки внутрішнього попиту та стабілізації ключових секторів економіки.

У 2008 році став співзасновником і першим Головою українсько-американської Ради з питань торгівлі та інвестицій. Був відзначений особистою Подякою Президента США Джорджа Буша.

2 жовтня 2008 році обраний Головою Ради експортерів України.

З 2014 року — професор Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, з жовтня 2016 року — голова Ради Національного банку України.

Колишній голова Ради з вивчення продуктивних сил НАН України. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (Франція).

Член Бюро відділення економіки Національної академії наук України з 2004 року.

5 грудня 2024 року очолив Наглядову Раду Державного Земельного банку України .

16 травня 2025 року очолив Комітет фінансової та банківської діяльності Федерації роботодавців України .

Політична діяльність

Данилишин розпочав свою кар’єру як науковець-економіст, зосередившись на питаннях регіонального розвитку та продуктивних сил. У 2007 році став міністром економіки в уряді Юлії Тимошенко, що стало його значним кроком у велику політику. За час перебування Данилишина на посаді Міністра економіки України країна стала членом Світової організації торгівлі (2008), проведено 19 раундів переговорів щодо зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, Європейською асоціацією вільної торгівлі. Міжнародною лігою економістів визнаний найкращим Міністром економіки за роки незалежності України .

Після відставки у 2010 році Данилишин залишив Україну, а згодом, у 2014 році, повернувся, обійнявши академічні та адміністративні посади.

У 2016 році президент України Петро Порошенко призначив Данилишина членом Ради Національного банку України, а згодом він очолив її. На цій посаді він активно коментував економічну політику, зокрема критикував рекомендації МВФ і наголошував на необхідності створення робочих місць як засобу боротьби з трудовою міграцією.

Діяльність у Національному банку України

У межах діяльності Ради НБУ Б.М. Данилишин брав участь у:

* формуванні Основних засад грошово-кредитної політики;

* оцінці діяльності Правління НБУ;

* аналізі макроекономічної ситуації та фінансової стабільності;

* розвитку інструментів монетарної політики.

Публічно висловлював позиції щодо:

* облікової ставки та її впливу на кредитування економіки;

* валютної політики та режиму курсоутворення;

* інфляційного таргетування;

* ролі банківської системи у відновленні економіки.

Політичномотивовані кримінальні справи

Кримінальна справа 2010 року і політичний притулок у Чехії

У серпні 2010 року Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу проти Богдана Данилишина, звинувачуючи його в завданні державі збитків на суму близько 4,5 млн гривень. За версією слідства, збитки було заподіяно в результаті узгодження Данилишином процедури закупівлі в одного учасника для ДП «Міжнародний аеропорт "Бориспіль"» під час його перебування на посаді міністра економіки. Після порушення справи Данилишин був оголошений у міжнародний розшук і затриманий у Чехії в жовтні 2010 року.

У листопаді 2010 року Данилишин звернувся по політичний притулок у Чехії, стверджуючи, що кримінальне переслідування має політичний характер. 13 січня 2011 року Міністерство внутрішніх справ Чехії задовольнило його прохання, і він став першим громадянином України, який отримав політичний притулок у країні Євросоюзу. 14 січня 2011 року міський суд Праги звільнив його з-під варти. 1 березня 2013 року Міністерство внутрішніх справ України повідомило, що 12 грудня 2012 року Генеральна прокуратура припинила кримінальне провадження проти Данилишина через відсутність складу злочину. Після цього він був знятий з міжнародного розшуку і повернувся в Україну в 2014 році. Критики, включно з опозиційними політиками і журналістами, стверджували, що справа могла бути політично мотивованою і пов'язана з його роботою в уряді Тимошенко.

Боротьба з банківською мафією та "інвестбанкірами".

В 2014-2015 роках до керівництва НБУ приходять інвестиційні банкіри на чолі з В. Гонтарєвою, які розгорнули боротьбу з національно орієнтованим бізнесом та банками. В результаті було ліквідовано понад 60 банків, розорено біля 5000 виробництв та майже 2.5 млн домогосподарств. Країна, за висновками Світового банку, втратила майже 18% ВВП. Починаючи з 2016 року Богдан Данилишин критикує таку політику НБУ, за що йому приписують всякого роду ярлики - типу: агент Коломойського, адвокат національного реального сектору тощо.

Підґрунтям для таких припущень стали: регулярна публічна критика дій правління НБУ з боку Данилишина, зокрема політики облікової ставки та регуляторного курсу щодо банків.

Попри це, сам Данилишин неодноразово заперечував будь-які зв’язки з Ігорем Коломойським. У публічних інтерв’ю він наголошував на власній незалежності як аналітика та на необхідності плюралізму в монетарній дискусії.

У період перебування на посаді голови Ради Національного банку України (2016–2023) Богдан Данилишин неодноразово вступав у публічні дискусії з правлінням НБУ, зокрема з головою правління Яковом Смолієм та його першою заступницею Катериною Рожковою, остання також одержала рішення суду в справі одного з комерційних банків.

Під час одного з публічних виступів у 2020 році Данилишин також звинуватив правління у проведенні «монетарного експерименту» з високою обліковою ставкою, що, на його думку, призвело до уповільнення кредитування та занепаду промисловості.

Наукова діяльність

Богдан Михайлович є автором понад 550 наукових праць. Під його науковим керівництвом було розроблено Програму розвитку малих міст України, він брав участь у розробці Концепції державної регіональної політики, Генеральної схеми планування території України, низки нормативно-правових, законодавчих актів з питань розвитку регіонів і територіальних громад, екологічної політики та природно-техногенної безпеки.

Данилишин входить до топ-100 науковців України за даними інформаційно-аналітичної системи «Бібліометрика української науки», що є наукометричною надбудовою над розпорошеними в середовищі Google Scholar бібліометричними профілями учених, які містять інформацію про публікаційну активність і цитованість їх праць.Данилишин посідав № 29 серед найцитованіших науковців України за даними «Бібліометрики української науки».

Член редколегії наукових журналів «Економіка України», «Фінанси України»; «Регіональна економіка».

Автор наукових праць у галузі економіки, зокрема з питань:

• регіональної економіки;

• макроекономічної політики;

• розвитку продуктивних сил;

• державного регулювання економіки.

Брав участь у підготовці аналітичних матеріалів та стратегічних документів щодо економічного розвитку України. Представник української економічної науки в академічному середовищі.

Аналітична та публіцистична діяльність

Є автором публікацій у засобах масової інформації та аналітичних матеріалів з питань економічної політики.

Його публікації присвячені:

• монетарній політиці України;

• державним фінансам;

• зовнішньоекономічній діяльності;

• післявоєнному відновленню економіки.

Матеріали публікувалися, зокрема, у виданнях:

• «Дзеркало тижня»;

• «Українська правда»;

• інших українських та міжнародних медіа.

Нагороди та відзнаки

• Заслужений діяч науки і техніки України (2007).
• Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2003).
• Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України «За особливі заслуги перед Українським народом» (2004), почесними грамотами Кабінету Міністрів України (2003, 2007).
• Великий офіцер ордену Трьох зірок (Латвія, 19 июня 2008 года)
• Відзнака Національної академії наук України "За сприяння розвитку науки". Посвідчення № 233 від 28 травня 2025 року.
• Нагрудний знак № 131 "За сприяння митним органам України". Наказ Державної Митної служби України від 04 червня 2009 року № 1039-к.
• Нагрудний знак №409 "Знак Пошани Держкомрезерву України". Наказ Держкомрезерву від 06 червня 2008 року № 194-к.
• Срібна медаль 061 "5 років МНС України" від 21 жовтня 2002 року №061.
• Памятна відзнака Національної академії наук України на честь 100-річчя НАН України. Постанова Президії НАН України від 17 жовтня 2018 року.
• Медаль "За заслуги". Наказ Голови Служби зовнішньої розвідки України від 5 червня 2009 року №110/ДСК.
• Відзнака Державного Комітету Фінансового моніторингу України "За високі досягнення в розбудові системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" 1 ступеня № 070. Наказ Голови державного Комітету фінансового моніторингу України № 5-кн від 28.01.2010 року.

Джерела

• Сайт Національного банку України [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.]
• Урядовий портал. Міністерство економіки України
• Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Публікації

• Эколого-экономические проблемы обеспечения устойчивого развития производительных сил Украины. — К.: Випол, 1997. — 260 с.
• Устойчивое развитие в системе природно-ресурсных ограничений. — К.: СОПС Украины НАН Украины, 1999. — 365 с.
• Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України. — К.: Нічлава, 1999. — 715 с.
• Природно-техногенні катастрофи: проблеми економічного аналізу та управління. — К. : «НІЧЛАВА», 2001. — 260 с.
• Благосостояние наций: эволюция парадигмы развития. Книга 1. — К.: НАН Украины, 2002. — 356 с.
• Макросистемна еволюція економіки України. — К.: НАН України, 2008. — 750 с.
• Рентні відносини в системі модернізації національної економіки / За ред. Б. М. Данилишина. — К.: НАН України, 2008. — 796 с.
• Наукові нариси з економіки природокористування. — К.: НАН України, 2008. — 280 с.
• Економіка України: криза розвитку та перспективи модернізації. — К.: ЗАТ «Нічлава», 2010. — 414 с.
• Тексти вибраних публікацій
  • Данилишин Б. (2023). Забезпечення макроекономічної стабільності в умовах воєнного стану. Наука та інновації, 19 (1), 3–19. https://doi.org/10.15407/scine19.01.003
  • Богдан Данилишин та Іван Богдан (2022). Монетарна політика під час війни: як забезпечити макроекономічну стабільність. Управління інвестиціями та фінансові інновації, 19 (2), 344—359. doi: 10.21511/imfi.19(2).2022.30
  • Богдан Данилишин та Іван Богдан (2021). Проблеми оцінки нейтральної процентної ставки: висновки для України. Управління інвестиціями та фінансові інновації, 18 (3), 214—228. doi: 10.21511/imfi.18(3).2021.20
  • THE TAX CHANGES IMPACT ON THE MUNICIPAL BUDGETS REVENUES IN UKRAINE. Financial and Credit Activity-Problems of Theory and Practice 2022 | Стаття DOI: 10.55643/FCAPTP.5.46.2022.3843 WOSUID: WOS:000895553700010. Danylyshyn, Bohdan; Cymbal, Oleksandr; Ostafiichuk, Yaroslav; Pylypiv, Vitalii
  • Необхідні кроки для розвитку економіки та банківського сектору України в період коронакризи та після її завершення / Б Данилишин, Е Степанюк — Економіка України—Економіка України, 2021
  • Б. Данилишин, В. Куценко. Інноваційна модель економічного розвитку: роль вищої освіти // Вісник НАН України. — 2005. — № 9. — С. 26-35. [Архівовано 10 вересня 2010 у Wayback Machine.]
  • Б. Данилишин, В. Куценко. Освіта, наука і виробництво у контексті вимог Болонської декларації // Вісник НАН України. — 2007. — № 3. — С. 14-22. [Архівовано 10 вересня 2010 у Wayback Machine.]
  • Б. Данилишин, О. Веклич. Ефект декаплінгу як фактор взаємозв'язку між економічним зростанням і тиском на довкілля // Вісник НАН України. — 2008. — № 5. — С. 12-18. [Архівовано 10 вересня 2010 у Wayback Machine.]
  • Б. Данилишин, В. Пилипів. Формування цілісної національної господарської системи: соціолого-економічні аспекти // Вісник НАН України. — 2008. — № 7. — С. 3-11. [Архівовано 10 вересня 2010 у Wayback Machine.]

Посилання

• https://scholar.google.com.ua/citations?hl=ru&user=H32RNC4AAAAJ
• http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nasua/cgiirbis_64.exe?S21CNR=20&S21REF=10&S21STN=1&C21COM=S&I21DBN=PNAS&P21DBN=PNAS&S21All=(%3C.%3EA=Данилишин%20Богдан%20Михайлович%3C.%3E)&S21FMT=fullwebr&S21COLORTERMS=0
• https://www.adscientificindex.com/scientist/-danylyshyn-bohdan/1077026

Інтерв'ю

• Богдан Данилишин: Я завжди мав намір повертатись в Україну. Українська правда. 14 мая 2010. Архів оригіналу за 18 січня 2011. Процитовано 15 січня 2011.