Якоб II Бернуллі
| Якоб II Бернуллі | |
|---|---|
 | |
| Народився |
28 жовтня 1759[1][2] Базель, Швейцарія[3][4] |
| Помер |
14 липня 1789[1][2] (29 років) Санкт-Петербург, Російська імперія[3][4] ·утоплення |
| Країна | Швейцарія |
| Діяльність | математик, фізик, викладач університету |
| Знання мов | латина |
| Заклад | Санкт-Петербурзький державний університет |
| Членство | Петербурзька академія наук, Російська академія наук і Туринська академія наук[4] |
| Рід | Сім'я Бернуллі |
| Батько | Йоган II Бернулліd |
| Мати | Susanna Koenigd |
| Родичі | Даніель Бернуллі і Микола Бернуллі |
| Брати, сестри | Йоган III Бернулліd, Niklas de Johannes Bernoullid і Daniel II Bernoullid |
| У шлюбі з | Charlotte Eulerd |
Якоб II Бернуллі (27 жовтня 1759, Базель — 26 липня 1789, Санкт-Петербург[5]) — швейцарський вчений, механік, ординарний академік Санкт-Петербурзької академії наук (з 27 вересня 1787 року). Онук Йогана Бернуллі[en].
Якоб отримав юридичну освіту, але потім перейшов до фізики та математики. Після невдалої спроби зайняти кафедру фізики в Базелі, що звільнилася після смерті Даніеля Бернуллі у 1782 році, Якоб поїхав до Італії та вступив на дипломатичну службу. Одночасно займався дослідженнями в області математики та механіки й отримав деяку популярність в науковому середовищі Європи, був обраний членом Туринської академії наук.
У 1786 році за запрошенням М. І. Фусса[en] Якоб переїхав до Росії. Одружився на онучці Ейлера (молодшій донці його сина Йоганна Альбрехта[ru]). Служив в Академії наук (ординарний академік з 1787 року) та у Кадетському корпусі. Загинув у віці 29 років в результаті нещасного випадку при купанні в Неві.
Якоб Бернуллі встиг опублікувати неабиякі роботи з різних питань механіки, теорії пружності, гідростатики балістики: обертальному руху тіла, закріпленого на розтяжній нитці, течії води в трубах, гідравлічним машинам. Вивів диференціальне рівняння коливання пластин.
Див. також
Примітки
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #120475030 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
- ↑ а б Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов, Н. П. Чулков, Н. Д. Чечулин и др. — СПб, Москва.
- ↑ а б в www.accademiadellescienze.it
- ↑ Російський біографічний словник, Т. 2, с. 752 / під ред. О. О. Половцова, Н. П. Чулкова, Н. Д. Чечулина та ін. — СПб., М.
Література
- Бернуллі: Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона. — в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Бернуллі, Яков: Російський біографічний словник. — в 25 томах. — СПб., 1900. — Т. 2: Алексінский — Бестужев-Рюмин. — С. 752-753.
- Белл Е. Т. Творці математики. — М. : Просвіта, 1979. — 256 с.
- Боголюбов А. Н. Математики. Механіки. Біографічний довідник. Київ, Наукова думка, 1983.
- Нікіфоровський В. А. Великі математики Бернуллі. — М. : Наука, 1984. — 177 с. — (Історія науки та техніки)
Посилання
- Храмов Ю. А. Бернулли Якоб II // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — 400 с. — 200 000 экз. (в пер.).
- Персональна сторінка Якоб II Бернуллі на офіційному сайті РАН (рос.)
- Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Якоб II Бернуллі в архіві MacTutor (англ.)
|
