Яструб рудошиїй
Яструб рудошиїй | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Птахи (Aves) |
Ряд: | Яструбоподібні (Accipitriformes) |
Родина: | Яструбові (Accipitridae) |
Рід: | Яструб (Accipiter) |
Вид: | Яструб рудошиїй (A. erythrauchen)
|
Біноміальна назва | |
Accipiter erythrauchen Gray, 1861
| |
Підвиди[2] | |
|
Яструб рудошиїй[3] (Accipiter erythrauchen) — хижий птах роду яструбів родини яструбових ряду яструбоподібних. Ендемік Молуккських островів[4][5][6].
Довжина тіла птаха 26–35 см, розмах крил 47–65 см, середня вага 156 г. Виду притаманний статевий диморфізм.
Рудошиїй яструб має міцний дзьоб, дуже довгі ноги, загостреної форми крила, короткий хвіст. У дорослих птахів верхня частина тіла може бути від темно-сірого до чорного кольору. На плечах характерний темно-червоний комірець. На білому горлі є темні плямки. Нижня частина тіла світло-сіра. Груди рожевуваті. У самок верхня половина тіла темніша, а нижня — світліша. Верхня половина тіла у молодих птахів темно-коричнева, з помітним червоним комірцем.
Рудошиїй яструб є ендеміком Молуккських островів. Він населяє первинні тропічні ліси, як рівнинні, так і гірські, на висоті до 1400 м над рівнем моря. Він рідко мешкає в місцях людської активності.
Виділяють два підвиди рудошийого яструба:
- A. e. erythrauchen G. R. Gray, 1861, номінативний підвид, що мешкає на північних Молуккських островах;
- A. e. ceramensis (Schlegel, 1862), мешкає на Серамі, Буру і сусідніх островах півдня.
Крім рудошийого яструба, на Моллукських островах мешкають молуцькі, папуанські, мінливі та тасманійські яструби. Їх легко відрізнити від рудошийого яструба.
Здебільшого рудошиї яструби полюють на невеликих птахів. Їхньою улюбленою жертвою є червоні лорі.
Науковці мають обмаль знань про розмноження цього виду яструбів. Вони відкладають яйця в травні, а у вересні пташенята покидають гнізда.
З 2014 року МСОП вважає стан виду близьким до загрозливого. Вважається, що в природі залишилось від 670 до 6700 птахів цього виду. Вони дуже чутливі до вирубування лісів, і їхня популяція, імовірно, зменшується.
- ↑ BirdLife International (2014). Accipiter erythrauchen. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- ↑ Gill F, D Donsker & P Rasmussen (Eds). 2020. IOC World Bird List (v10.2). doi : 10.14344/IOC.ML.10.2.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Species factsheet: Accipiter erythrauchen (англ.). BirdLife International. 2020. Процитовано 2 листопада 2020.
- ↑ Rufous-necked Sparrowhawk (Accipiter erythrauchen) (англ.). IBC: The Internet Bird Collection. Архів оригіналу за 17 березня 2016.
- ↑ F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 2 листопада 2020.
- Accipiter erythrauchen w bazie Planet of Birds (англ.). Процитовано 31 липня 2014.
- Accipiter erythrauchen w bazie The Peregrine Fund (англ.). Процитовано 31 липня 2014.
- Accipiter erythrauchen. eBird (англ.). Cornell Lab of Ornithology.