Acer beckianum

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Acer beckianum
Період існування: 15.97
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина: Сапіндові (Sapindaceae)
Рід: Клен (Acer)
Вид:
A. beckianum
Біноміальна назва
Acer beckianum
Prakash & Barghoorn, 1961

Acer beckianum — вимерлий вид клена, описаний на основі однієї викопної деревини. Вид відомий виключно з відкладень середнього міоцену, відкритих у центрі Вашингтона в США. Це один із трьох видів кленів штату Вашингтон, описаних у 1961 році зі скам'янілої деревини.

Деревина демонструє чіткі кільця росту, які відокремлені одне від одного одним або двома шарами товстостінних сплощених волокон. Судини в деревині здебільшого поодинокі та мають овальний або округлий контур. У згрупованому вигляді судини представлені в комплектах переважно з двох і трьох, хоча відомі рідкісні групи з чотирьох і п'яти. У середньому клітини судини мають довжину від 102 до 408 нм з горизонтальними або похилими торцевими стінками, що примикають до наступної клітини судини, і простою перфораційною пластиною, що забезпечує проходження рідини через стінку клітини. Деревина має веретеноподібні деревні промені, зазвичай у групах по три, які складаються з одного типу клітин[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Prakash, U.; Barghoorn, E. S. (1961). Miocene fossil woods from the Columbia Basalts of central Washington. Journal of the Arnold Arboretum. 42 (2): 165—203. doi:10.5962/bhl.part.19013.