Кембрійський період

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кембрійський період
Хронологія 541–485.4 млн років тому
Середня концентрація кисню (O2) впродовж періоду бл. 12.5 %[1]
(63 % від сучасного рівня)
Середня концентрація вуглекислого газу (CO2) впродовж періоду бл. 4500 ppm[2]
(В 16 разів більше доіндустріального періоду)
Середня температура поверхні впродовж періоду бл. 21 °C[3]
(На 7 °C вище сучасного рівня)
Рівень моря (вище або нижче сучасного рівня, в метрах) Стабільно зростав з +30 м до +90 м[4]

Кембрійський період, Кембрій (англ. Cambrian System, нім. Kambrium n) — перша система палеозойської ератеми, в стратиграфічній шкалі іде за рифеєм (вендом) і передує ордовицькій системі (періоду). Настав 541,0 ± 1,0 млн років тому, закінчився 485,4± 1,9 млн років тому[5]. Відклади кембрійського періоду є на всіх континентах.

У кембрії переважали процеси опускання, які викликали інтенсивне осадонакопичення в геосинклінальних поясах (Атлантичний, Урало-Монгольський і інш.), і на давніх платформах.

Корисні копалини[ред.ред. код]

Серед відкладів переважають карбонатні (вапняки і доломіт). У відкладах верхнього кембрію встановлені лагунні червоноколірні відклади. На корисні копалини кембрійські відклади відносно бідні в порівнянні з іншими системами. В кембрії сформувалися перші великі промислові родовища фосфоритів (Казахстан, Китай, Монголія). Відомі родовища нафти (Іркутський амфітеатр, Прибалтика, Хассі-Месауд в Алжирі). Промислове значення мають родовища кам'яної солі на Сибірській платформі, в США, Пакистані, Індії. Відомі родовища колчеданно-поліметалічних руд (Сибір), свинцю — в Північній Африці, марганцю — в Кузнецькому Алатау, бокситів (Східний Сибір).

Органічний світ[ред.ред. код]

На початку кембрійського періоду виникли організми, які мали мінеральний скелет («скелетна революція»). З'явилися всі типи тварин, відомі в даний час, за винятком мохуваток. Довгий час «вибухова» поява життя в кембрійському періоді ставила дослідників у глухий кут . Відносно недавно була відкрита так звана едіакарська фауна, а також менш відомі хайнанська фауна і фауна Доушаньто, що належать до едіакарського періоду пізнього протерозою — давніші організми без жодних скелетних утворень і тому тривалий час не виявлені палеонтологами. Вочевидь, багатоклітинне життя виникло не в кембрії, а значно раніше, а в кембрії організми «навчилися» будувати мінеральні скелети, які мають набагато більше шансів скам'яніти і зберегтися в товщах порід, ніж м'які тіла тварин.

Кембрій — час виникнення та розквіту трилобітів. Вони являють собою стародавню групу членистоногих тварин, найближче стоять до ракоподібних. Усі відомі представники класу трилобітів були морськими тваринами.

Кембрійська біота жила здебільшого в морських басейнах. Існувала велика кількість трилобітів, гастропод, брахіопод, одночасно існували і тварини, яких важко віднести до якої-небудь відомої групи. Також були види, що належать до існуючих зараз типів, проте зовсім не схожих на сучасних. Рифоутворюючими організмами були археоціати, що існували тільки в кембрії, і водорості, що виділяють вапняк. Судячи з усього, в кембрії виникли перші наземні тварини — черв'яки й багатоніжки. Також у цьому періоді з'явилися водорості, коралові поліпи, губки, головоногі молюски і членистоногі.

Початок цьому періодові поклав разючої сили еволюційний вибух, в ході якого на Землі з'явилися представники більшості основних груп тварин, відомих сучасній науці. Межа між докембрієм і кембрієм проходить по гірських породах, в яких раптово з'являється розмаїття скам'янілостей тварин з мінеральними кістяками — результат «кембрійського вибуху» життєвих форм. Карта світу в кембрійський час дуже відрізнялася від теперішньої. Поперек екватора розкинувся величезний материк Гондвана, що включав в себе частини сучасних Африки, Південної Америки, Південної Європи, Близького Сходу, Індії, Австралії й Антарктиди. Крім Гондвани, на земній кулі було ще чотири материки, що розташувалися на місці нинішніх Європи, Сибіру, Китаю і Північної Америки (але в сукупності з північно-західною Британією, західною Норвегією і частинами Сибіру). Північно-Американський материк того часу відомий під назвою Лаврентія.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Image:Sauerstoffgehalt-1000mj.svg
  2. Image:Phanerozoic Carbon Dioxide.png
  3. Image:All palaeotemps.png
  4. Haq, B. U.; Schutter, SR (2008). A Chronology of Paleozoic Sea-Level Changes. Science 322 (5898). с. 64–8. Bibcode:2008Sci...322...64H. doi:10.1126/science.1161648. PMID 18832639. 
  5. International Commission on Stratigraphy: International Stratigraphic Chart (версія за серпень 2012)

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Кембрій
Тереневій Відділ 2 Відділ 3 Фуронгій
Фортуній | Вік 2 Вік 3 | Вік 4 Вік 5 | Друмій | Гужангій Пайбій | Вік 9 | Вік 10