Acraea horta
| Acraea horta | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Acraea horta
| ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Acraea horta (Linnaeus, 1764) | ||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||
* Papilio horta Linnaeus, 1764
| ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Acraea horta Linnaeus, 1764, акрея горта, акрея садова — денний метелик підродини Heliconiinae родини сонцевики. Ареал охоплює Південну Африку.
Опис[ред. | ред. код]
Розмах крил від 45 до 50 мм для самців і 49-53 міліметри для самиць. Передні крила в особин обох статей майже прозорі. Задні крила самців яскраві, червоно-чорні. У самиць — від світло-брунатних до жовтих і жовтогарячих. Колір залежить від ступеня окислення пігменту ксантоматіну.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Активні весь рік. Яйця відкладають щільним шаром, одне до іншого, до 200 яєць в одній кладці.[1] Гусениці вкриті отруйними розгалуженими шипами. Живляться отруйним диким персиком (Kiggelaria africana[en]), пасифлорами, Tacsonia. Метелик також неїстівний. Тканини гусені і метелика містять ціаноглікозид гінокардин, який комаха отримує, поїдаючи листя дикого персика.[2]
Незважаючи на отруйність, виявлено значну кількість паразитів акреї, зокрема на гусені живляться їздці Apanteles acraea і Charops sp., на лялечці паразитують хальцидіда Brachymeria kassallensis і тахінові мухи (Tachinidae)[3]
Поширення[ред. | ред. код]
Зустрічається в Південній Африці, Зімбабве. Літає в парках, садах, вологих місцях.
Модельний об'єкт генетики[ред. | ред. код]
Генетику метелика досліджував відомий ембріолог Борис Балінський. Він встановив, що колір крил самиць не детермінований генетично, а змінюється в рамках норми реакції. Також він досліджував вплив мутагенезу на зміну рисунку крапок на крилах метеликів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Graham A Henning. Survival strategies in the Acraeinae (Lepidoptera: Nymphalidae)1993, Metamorphosis Volume 4, Issue 3: 100–106 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.
- ↑ Raubenheimer, David (1989). Cyanoglycoside gynocardin from Acraea horta (L.) (Lepidoptera: Acraeinae). Journal of Chemical Ecology. 15 (8): 2177—2189. doi:10.1007/BF01014108. ISSN 0098-0331.
- ↑ Claasens, A.J.M., 1991. Parasitoids of the garden acraea, Acraea horta (Linnaeus 1764). Metamorphosis 2(4):24-28 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.
Джерела[ред. | ред. код]
- Акрея горта на сайті danaida.ru [Архівовано 21 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Акрея горта на сайті mypets.by [Архівовано 12 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Acraea horta [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Fabian B. Balinsky's Darwinian roots. S. Afr. j. sci. . 2009 Dec; 105(11-12): 410–414 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
