Adromischus caryophyllaceus
| Адроміскус гвоздичний Adromischus caryophyllaceus | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Adromischus caryophyllaceus (Burm.f.) Lem., 1852 | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Adromischus bolusii (Schönland) A.Berger Adromischus bolusii Berger Adromischus grandiflorus Uitewaal Adromischus jasminiflorus (Salm-Dyck) Lem. Cotyledon bolusii Schönland Cotyledon caryophyllacea Burm.f. Cotyledon jasminiflora Salm-Dyck | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Adromischus caryophyllaceus (Адроміскус гвоздичний[1]) — сукулентна рослина з роду адроміскус родини товстолистові (Crassulaceae).
Етимологія[ред. | ред. код]
Видова назва походить від лат. caryophyllon, що вказує на подібність квітів до квітів деяких гвоздичних[2].
Морфологічні ознаки[ред. | ред. код]
Сукулентний багаторічник з прямостоячими або полягаючими гілками до 0,2 м завдовжки, зазвичай малорозгалужені, з волокнистим корінням. Листки прямоланцетні, рідше оберненояйцеподібні, від 8 (зазвичай 10—35) до 50 мм завдовжки і 6—16 (до 20) мм завширшки, більш-менш різко клиновидні, округлі, тупі або рідше гострі чи гостроподібні, сплощені у спинно-черевній частині та з роговим краєм у напрямку до вершини, зелені, сірувато-зелені або сірувато-коричневі, без темних плям. Суцвіття — щитівка з одним-декількома монохазіями з 1-3 квітками, 0,2—0,3 (до 0,4) м завдовжки, від сіро-зелених до зелених; квітконіжки 4—20 (до 25) мм завдовжки. Бруньки товсті і злегка поздовжньо-жолобчасті, поступово звужуються до верхівки, прямостоячі. Чашолисток 2,5-4 мм завдовжки, сіро-зелений. Віночок з воронкоподібною трубкою завдовжки 18-21 мм, сіро-зелений; частки яйцеподібно-трикутні, 4-6 мм завдовжки, гострі, шорсткі та з булавоподібними трихомами навколо горла, від білого до рожевого і з або без серединної смуги від лілового до темно-сливового кольору. Пильовики зібрані. Луски довгасті, 2,2—3 х 0,8—1,2 мм, вирізані, часто злегка розширені до основи. Період цвітіння: січень-березень (квітень).
Поширення[ред. | ред. код]
Південноафриканський ендемік. Поширений в Західнокапській провінції, переважно пов'язаний із хребтом Лангеберга поблизу Робертсона та поблизу Моссел-Бей.
Середовище проживання та екологія[ред. | ред. код]
Часто пов'язаний з відслоненнями гірських порід, мешкає на схилах пісковиків серед чагарників, але рідко зустрічається на відкритих місцях.
Природоохоронний статус[ред. | ред. код]
Adromischus caryophyllaceus входить до Червоного списку рослин Південно-Африканської Республіки (англ. Red List of South African Plants) зі статусом Види в найменшій загрозі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Urs Eggli, Leonard E. Newton: Etymological Dictionary of Succulent Plant Names (укр. Етимологічний словник назв сукулентних рослин). Springer-Verlag Berlin, Heidelberg, 2004. — P. 42 — ISBN 3-540-00489-0. (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Goldblatt, P. and Manning, J.C. 2000. Cape Plants: A conspectus of the Cape Flora of South Africa. Strelitzia 9. National Botanical Institute, Cape Town.
- Raimondo, D., von Staden, L., Foden, W., Victor, J.E., Helme, N.A., Turner, R.C., Kamundi, D.A. and Manyama, P.A. 2009. Red List of South African Plants. Strelitzia 25. South African National Biodiversity Institute, Pretoria.
- Vlok, J. and Schutte-Vlok, A.L. 2010. Plants of the Klein Karoo. Umdaus Press, Hatfield.
Джерела[ред. | ред. код]
- Adromischus caryophyllaceus Lem. World Flora Online (WFO). Процитовано 09.09.2023. (англ.)
- Adromischus caryophyllaceus (Burm.f.) Lem. Red List of South African Plants. South African National Biodiversity Institute (SANBI). Процитовано 09.09.2023. (англ.)
|