Albert Heijn

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Albert Heijn
Тип бізнес
підприємство і мережа супермаркетівd
Форма власності приватна компанія з обмеженою відповідальністюd
Галузь Роздрібна торгівля
Засновано Остзан, Нідерланди (27 травня 1887)
Засновник(и) Albert Heijn
Штаб-квартира Зандам
Територія діяльності Нідерланди
Бельгія
Німеччина
Філії

1056

  • 996 в Нідерландах
    • 826 AH
    • 133 AH To Go
    • 37 AH XL
  • 60 в Бельгії
Ключові особи

Marit van Egmond (CEO)

Albert Heijn Jr. (Founder of Ahold)
Продукція Супермаркет, Магазин біля дому, Гіпермаркет
Власник(и) Ahold Delhaized
Співробітники 100,000[1]
Холдингова компанія Ahold Delhaize
ah.nl​(нід.)
Нагороди
CMNS: Albert Heijn у Вікісховищі

Albert Heijn (укр. Альберт Хейн, нід. вимова: [ˈɑlbərt ˈɦɛin] ), часто скорочено до AХ (pronounced: [aːˈɦaː]) та неофіційно до Аппі (pronounced: [ˈɑpi]) — найбільша мережа супермаркетів у Нідерландах з часткою ринку 37 % у 2022 році. Мережа була заснована у 1887 році, а з 2016 року є частиною Ahold Delhaize[2].

Історія[ред. | ред. код]

Мережа була заснована 27 травня 1887 року, коли Альберт Хейн купив продуктовий магазин у свого батька Яна Хейна в Остзані. У наступні роки Хейн відкрив інші локації в кількох містах, а в 1899 році він відкрив центральний склад у Зандамі[3].

З 1895 року Хейн почав обсмажувати каву власної марки в пральній кімнаті будинку в Остзаані, а в 1910 році було додано кілька інших товарів власного виробництва, зокрема кондитерські вироби, тістечка та випічка. До 1913 року ці продукти вироблялися в старому міському будинку в Зандамі, але компанія побудувала на цьому місці професійну фабрику в 1913 році[4].

У 1920 році всі підприємства були об'єднані в Maatschappij tot Exploitatie der Fabrieken en Handelszaken. Антон Юргенс, один із засновників Unilever, отримав 50 % акцій нової компанії. Ці акції були викуплені родиною Хейн у 1927 році. 29 квітня 1920 року Альберт Хейн передав контроль над компанією своїм синам Герріту Хейну та Яну Хейну та своєму зятю Йохану Хілле. Альберт Хейн залишився президентом правління[3].

Альберт Хейн-старший отримав вигоду від індустріалізації, яка принесла процвітання завдяки фіксованій заробітній платі фабричним робітникам і новій групі багатих людей. Харчові звички змінилися: менше за кількістю, але більше та інших видів продуктів. Завдяки зростанню кількості виробників і розфасованих товарів, місцеві та ексклюзивні продукти стали доступними.

Мережа стала публічною в 1948 році та зазнала двох великих змін у 1950-х роках. Перша зміна відбулася в 1952 році, коли був відкритий перший магазин самообслуговування, а друга зміна відбулася в 1955 році, коли було відкрито перший супермаркет[5].

Мережа може стати найбільшою в Нідерландах через кілька придбань. Помітними (частковими) придбаннями були Van Amerongen (1950), Simon de Wit (1972)[6] і C1000 (2008 і частини в 2012)[3][7].

Ahold NV була заснована 27 серпня 1973 року, і Альберт Хейн став її частиною. Нова конструкція полегшила вихід нової материнської компанії Альберта Хейна на зовнішній ринок. У жовтні того ж року було придбано Etos, кілька магазинів було перетворено на Albert Heijn, а решта продовжила працювати як аптека в Ahold[8].

На початку 2003 року частка ринку Albert Heijn різко впала: 22,8 відсотка проти 24,7 відсотка роком раніше[9]. Аби повернути клієнтів і залишити дорогий імідж, Альберт Хейн вирішив того ж року розпочати масштабне зниження цін. Мережа періодично знижувала ціни на тисячі товарів.

Наприкінці 2006 року керуючий директор Дік Бур оголосив, що Альберт Хейн припинить знижувати ціни. Різницю в ціні з конкурентами вдалося скоротити на багато відсотків. На кінець 2006 року частка ринку становила майже 30 відсотків.

У 2007 році компанія перетнула океан, відкривши франчайзинговий магазин на Кюрасао. Цей магазин залишався відкритим до 2016 року, коли він був змінений на інший бренд. Компанія вийшла на бельгійський ринок у 2011 році, відкривши магазин у Брасхаті. Незважаючи на злиття Ahold і Delhaize, Альберт Хейн і Delhaize продовжували працювати в Бельгії. Зараз Albert Heijn має 60 магазинів. Після Кюрасао та Бельгії компанія вийшла на німецький ринок зі своєю формулою AH To Go. Це підприємство завершилося в 2018 році[10][11].

Симон де Віт[ред. | ред. код]

Магазин Сімона де Віта в Хемскерку в 1969 році

Simon de Wit була великою сімейною мережею супермаркетів у Нідерландах. Компанію заснував Саймон де Віт (1852—1934), який після смерті свого батька в 1867 році відкрив продуктовий магазин у своєму батьківському будинку у Вормервері . У 1888 році він відкрив першу філію в Амстердамі, а до 1900 року мав магазини в 30 різних місцях і володів центральним складом у Зандамі[12].

У 1954 році відбулося святкування відкриття 150-го магазину. У 1970 році, коли керував онук Саймона де Віта Саймон, пожежа знищила центральний склад у Зандамі[13]. Незабаром після цього компанія Albert Heijn, яка також походила з Zaanstreek, виявила зацікавленість у поглинанні, і в 1973 році Simon de Wit об'єднався з Albert Heijn, при цьому всі співробітники зберегли свої робочі місця. Усі решта магазинів взяли назву останнього.

Напрямки[ред. | ред. код]

Albert Heijn[ред. | ред. код]

Альберта Хейна в Лірі

Ця формула найчастіше використовується в Нідерландах та Бельгії та є їх звичайним форматом магазину. З 2018 року компанія почала розгортати концепцію Echt Vers (укр. «Справді свіжа»), згідно з якою магазини будуть переобладнані, щоб пропонувати на 10—15 % більше свіжих продуктів. [14]

Albert Heijn також вирізняється стабільно зростаючим асортиментом органічних та екологічних продуктів, скороченням використання пластику та інвестуванням у екологічне будівництво та транспорт. У 2009 році під брендом «Puur & Eerlijk» під керівництвом Діка Боера розширено екологічний асортимент із внесенням поправок до суворішої сертифікації та зміни упаковки. Роздрібна мережа також прагне зменшити харчові відходи.

AH To Go[ред. | ред. код]

AH To Go на залізничному вокзалі Леувардена

У 1999 році мережа розробила нову формулу для магазину на замовлення Nederlandse Spoorwegen, залізнична компанія стала франчайзі та відкрила перший магазин на станції Den Bosch. Формула отримала свою нинішню назву в 2001 році і спеціалізується на продуктах, які потрібні клієнтам у дорозі на роботу[15].

З 2019 року компанія тестує нову версію формули без персоналу та касових апаратів. Клієнт сканує свою дебетову картку, а камери реєструють клієнта та вибрані товари, після того як клієнт залишає потрібну суму знімається з його рахунку. Нову концепцію та технологію випробували на мобільному пристрої, розміщеному в штаб-квартирі Ahold Delhaize та Schiphol[16].

AH XL[ред. | ред. код]

З 2002 року компанія управляє кількома гіпермаркетами з більшим асортиментом як продовольчих, так і непродовольчих товарів. У магазині також є кілька кухарів, які готують на винос.

Albert Heijn online[ред. | ред. код]

Компанія почала тестування доставки в 1999 році з Albert Heijn Thuisservice, яка була перейменована в Albert.nl у 2001 році. За допомогою цього каналу клієнти могли купувати свої бакалійні товари, а також товари від дочірніх компаній Etos і Gall & Gall. У 2014 році бренд Albert був припинений, а служба доставки була інтегрована в бренд Albert Heijn[17].

Колишній логотип Альберта Хейна (1965—2006)

Організація та вартість бренду[ред. | ред. код]

З 1899 року штаб-квартира мережі знаходиться в Зандамі, тут же знаходиться їх материнська компанія. Мережа управляє шістьма дистриб’юторськими центрами в Ньювегайні, Гелдермалзені, Зандамі, Тілбурзі, Пійнакері та Зволле . На додаток до постійно зростаючої вражаючої кількості магазинів — як франчайзингових, так і внутрішніх — мережа також управляє сімома «Домашніми торговими центрами» в Алмере, Ейндховені, Роттердамі, Де Мерні, Амстердамі, Остерхауті та Блейсвійку .

Вартість бренду Albert Heijn становила 866 мільйонів доларів у 2014 році, згідно з даними бюро торгових марок Interbrand. Це поставило Albert Heijn на 26 місце в топ-50 європейських брендів[18].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Feiten en cijfers. Nieuws.ah.nl. Процитовано 12 червня 2019.
  2. ↑ Marktaandelen supermarkten 2020: fullservice wint van prijsvechters. www.agf.nl (NL) . 21 January 2021. Процитовано 8 лютого 2021.
  3. ↑ а б в Gerssen, Martin. De geschiedenis van onze winkels. Stichting Albert Heijn Erfgoed (нід.). Процитовано 8 лютого 2021.
  4. ↑ Geschiedenis in detail | Albert Heijn. www.ah.nl. Процитовано 15 лютого 2021.
  5. ↑ Hoe werd Albert Heijn de grootste supermarktketen van Nederland?. NPO Kennis (нід.). Процитовано 8 лютого 2021.
  6. ↑ Gevonden in Delpher - De tijd : dagblad voor Nederland. De Tijd : Dagblad voor Nederland (нід.). 17 February 1972. Процитовано 1 травня 2022.
  7. ↑ BELGERS, JORIS (28 квітня 2012). Ahold lachende derde bij fusie Jumbo en C1000. Trouw (nl-NL) . Процитовано 8 лютого 2021.
  8. ↑ Hoekstra, Diede (2 січня 2019). Hoe Etos precies honderd jaar geleden begon in Strijp. Eindhovens Dagblad. Процитовано 28 жовтня 2023.
  9. ↑ Marktaandeel Albert Heijn fors lager RTL.nl (1 augustus 2003).
  10. ↑ Albert Heijn begint 16 maart in België. www.distrifood.nl. Процитовано 8 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  11. ↑ Albert Heijn stopt met AH to go in Duitsland. NU (нід.). 13 грудня 2017. Процитовано 8 лютого 2021.
  12. ↑ Short history (in Dutch)
  13. ↑ Wit, Simon de at zaanwiki.nl
  14. ↑ Albert Heijn gaat vers anders aanpakken - dit zijn 5 dingen die je zult merken in de supermarkt. Business Insider Nederland (нід.). 13 червня 2019. Процитовано 8 лютого 2021.
  15. ↑ 1 miljoen klanten per week: AH to go bestaat 20 jaar. RTL Nieuws (нід.). 15 листопада 2019. Процитовано 8 лютого 2021.
  16. ↑ Stil, Herman (25 листопада 2019). Albert Heijn opent eerste robotsupermarkt op Schiphol. Het Parool (nl-NL) . Процитовано 8 лютого 2021.
  17. ↑ Eilander, Elsbeth (17 лютого 2014). Albert Heijn stopt met merk Albert.nl. Adformatie (нід.). Процитовано 8 лютого 2021.
  18. ↑ Bolsius, Erik Jan; Gijsbertse, Martijn (2021-05). Op weg naar de Europese top. Advocatenblad. Т. 101, № 4. с. 28—29. doi:10.5553/ab/0165-13312021101004008. ISSN 0165-1331. Процитовано 4 лютого 2024.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Albert_Heijn&oldid=41957787