Artabotrys hexapetalus
| Artabotrys hexapetalus | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Квітка Artabotrys hexapetalus
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Artabotrys hexapetalus (L.f.) Бгандарі | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
synonyms=
| ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Manoranjitham, плетистий іланг-іланг, є чагарником, що зустрічається в Індії до Бірми, південного Китаю та Тайваню[1], квіти якого відомі своїм екзотичним ароматом.[2] Його також називають іланг-іланг повзучий або tail grape англійською мовою, з різними назвами в інших мовах.[2][1] Жовті квіти цієї рослини дуже ароматні.[3] Квітки спочатку зеленуваті, з часом жовтіють. Вони довго зберігаються з приємним фруктовим запахом.[2] У молодому віці це кущ, який перетворюється на лійку, коли сягає заввишки близько 2 метрів.[1]
Це велика деревна ліана або напіврозкиданий чагарник, що походить із Південного Китаю, Бірми (М'янма), Філіппін та Індії. Його квітки пазушні, поодинокі або зібрані по два-три, зеленувато-жовтого кольору в дозрілому стані і видають сильний запах, схожий на запах стиглого джекфрута. Звідси його назва бенгальською «Kanthali champa» (джекфрут-чампа). Цвіте майже цілий рік, але частіше влітку і під час дощів. Для невеликих садів не підходить через величезні розміри. Для підтримки форми потребує обрізки. Розмноження відбувається насінням або відводками.[4]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Фрукти -
листя -
Гачок -
Див. також[ред. | ред. код]
- Іланг-іланг, дерево, яке є джерелом олії іланг-ілангу.
- Desmos chinensis, карликовий іланг-іланг.
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Artabotrys hexapetalus. Asianplant.net. Процитовано 25 березня 2013.
- ↑ а б в Artabotrys hexapetalus - Hari Champa. Flowersofindia.net. Процитовано 25 березня 2013.
- ↑ Artabotrys hexapetalus - Hortipedia. En.hortipedia.com. 21 квітня 2009. Процитовано 25 березня 2013.
- ↑ Floriculture in India By Gurcharan Singh Randhawa, Amitabha Mukhopadhyay. Page 182