Big Band Bossa Nova

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Big Band Bossa Nova
Студійний альбом
Виконавець Стен Гетц
Дата випуску жовтень 1962[1]
Записаний 27-28 серпня 1962
Жанр босанова, джаз, кул-джаз
Тривалість 33:30
Студія звукозапису CBS 30th Street Studio, Нью-Йорк
Лейбл Verve V6-8494
Продюсер Крід Тейлор
Хронологія Стен Гетц
Попередній
←
Jazz Samba
(1962)
Jazz Samba Encore!
(1963)
Наступний
→
Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
Down Beat 5/5 зірок[2]
Allmusic 4/5 зірок[3]

Big Band Bossa Nova — альбом саксофоніста Стена Гетца у супроводі оркестру Гері Макфарланда. Альбом продюсував Крід Тейлор для Verve Records, аранжувальником та диригентом виступив Гері Макфарланд. Це другий босанова-альбом Гетца, створений на студії Verve після його попередньої дуже успішної співпраці з гітаристом Чарлі Бердом над альбомом Jazz Samba.[4]

Запис відбувся 27-28 серпня 1962 року в Нью-Йорку на студії CBS на 30-й вулиці.

Оформлення альбому виконано пуерториканською художницею Ольгою Альбіцу в стилі абстрактного експресіонізму.[1][5]

Музика[ред. | ред. код]

Альбом складається з чотирьох пісень бразильських композиторів і чотирьох оригінальних композицій Макфарланда. Обраний Макфарландом склад оркестру відрізняється від традиційного формату біг-бенду з восьмома мідними духовими та п'ятьма саксофонами, цього разу до ансамблю увійшли чотирма дерев'яних духових, валторна, три труби та два тромбони. До ритм-секції з чотирьох виконавців додались два перкусіоністи.

Макфарланд вільно змішує свої інструментальні барви, аби забезпечити постійно мінливу палітру на підтримку тенор-саксофона Гетца. Короткими сольними номерами представлені гітарист Джім Голл, піаніст Генк Джонс, трубач Док Северінсен і тромбоніст Боб Брукмейер.

Джазовий критик Дон ДеМайкл у своєму відгуку, опублікованому 6 грудня 1962 року у часописі Down Beat, нагородив альбом найвищим рейтингом — п'ятьма зірками. Він писав сказав: "Мелодійний дар Гетца ніколи не був більш очевидним, навіть коли він грає «прямую» мелодію, це виглядає майстерно. У небагатьох джазменів був такий дар … і це пов'язано зі співом за допомогою інструмента, тому що Гетц не просто грає соло, він співає, це можливо почути у будь-якому з треків, але найяскравіше у «Triste» та «Saudade».[2]

Також ДеМайкл відзначив, що успіх альбому значною мірою завдячує Макфарланду. «Він розуміє правильну комбінацію інструментів для досягнення певного звучання і має смак не використовувати всі інструменти, що є під рукою, весь час. Його заощадливе використання ансамблю дозволяє висвітлювати красу соліста і матеріалу».[2]

Хоча новий альбом Гетца не досяг показників популярності свого попередника, він, за даними чарту Billboard, посів 13 місце за підсумками 23 тижнів.[4][6]

Список композицій[ред. | ред. код]

[7]

Трек Назва Автори Тривалість
A1 «Manhã De Carnaval» Луїс Бонфа 5:47
A2 «Balanço no Samba» Гері Макфарланд 2:54
A3 «Melancólico» Гері Макфарланд 4:42
A4 «Entre Amigos» Гері Макфарланд 2:57
B1 «Chega de Saudade» Том Жобім, Вінісіус ді Морайс 3:58
B2 «Noite Triste» Гері Макфарланд 4:55
B3 «Samba de Uma Nota Só» Том Жобім, Ньютон Мендонса 3:26
B4 «Bim Bom» Жуан Жілберту 4:32

Виконавці[ред. | ред. код]

[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Album cover of the week (англ.). Т. vol.74, № 44. Billboard. 3 листопада 1962. ISSN 0006-2510.
  2. а б в Down Beat: December 6, 1962, vol. 29, no. 30
  3. Ginell, Richard S. Stan Getz / Big Band Bossa Nova (англ.). AllMusic. Архів оригіналу за 21 вересня 2016.
  4. а б McGowan, Chris; Pessanha, Ricardo (1998). The Brazilian Sound: Samba, Bossa Nova, and the Popular Music of Brazil (англ.). Temple University Press. с. 68. ISBN 978-1-5663-9545-8.
  5. McCann, Bryan Daniel (2018). João Gilberto and Stan Getz's Getz/Gilberto (англ.). Bloomsbury Publishing USA. с. 103. ISBN 978-1-5013-2397-3.
  6. Whitburn, Joel (2007). The Billboard Albums: Includes Every Album That Made the Billboard 200 Chart (англ.) (вид. 6). Record Research Incorporated. с. 407. ISBN 978-0-8982-0166-6.
  7. а б Огляд релізу Verve Records ‎– V6-8494. discogs.com. Архів оригіналу за 20 лютого 2021. Процитовано 19 березня 2019.