Хутієві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Capromyidae)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Хутієві
Період існування: ранній міоцен — сучасність
хутія кубинська (Capromys pilorides)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Родина: Щетинцеві (Echimyidae)
Підродина: Хутієві (Capromyinae)
Smith, 1842
Вікісховище: Capromyidae

Хутієві[1][2] (Capromyidae) — колишня родина, тепер підродина ссавців із родини щетинцеві. Живі на сьогодні види мешкають на Кубі, Багамських островах, Піносі, Гаїті, Пуерто-Рико, Ямайці і маленьких острівцях Карибського регіону.

Характеристика[ред. | ред. код]

Важать приблизно до 7 кілограмів і виглядають як незвично великі пацюки з густим хутром. За будовою вони нагадують нутрій (Myocastor), і деколи їх включають в ту ж родину (Myocastoridae).

Хутро жорстке, забарвлене, як правило, в коричневий або сіруватий колір. Мають дужу статуру, широку голову, маленькі очі й вуха, короткі кінцівки, редукований великий палець, і виступаючі кігті. Рострум короткий, булли не збільшені. Самиці мають дві пари молочних залозах. Різці вузькі а безкорінні моляри ростуть протягом всього життя. Зубна формула: 1/1, 0/0, 1/1, 3/3 =20.

Стиль життя[ред. | ред. код]

Вони — наземні, живуть у лісі, на плантації, і в скелястих районах. Це в основному рослиноїдні гризуни, хоча відомо, що також споживають маленьких ящірок.

Більшість видів поодинокі, тільки Geocapromys ingrahami живе в колоніях. Ці гризуни, адаптовані до умов острівної Вест-Індії до приходу європейців, були не в змозі впоратися з хижаками, представленими мангустом (Herpestes), або людьми і їх собаками.

Систематика[ред. | ред. код]

† — вимерлий вид

Охорона[ред. | ред. код]

З 35 відомих науці видів родини, 13 ще є живими або їхній статус уточнюється і ще кілька перебувають на грані вимирання.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Харчук, С., & Загороднюк, І. Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви // Geo & Bio. — 2019. — Вип. 17. — С. 85–115. — DOI:10.15407/gb.2019.17.085.
  2. Зиков, О. Класифікація сучасних плацентарних ссавців (Eutheria): стан і проблеми // Праці Зоол. музею Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. — 2006. — Вип. 4. — С. 5–20.