Catolobus pendulus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Catolobus pendulus

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Триба: Camelineae
Рід: Catolobus
(C.A.Mey.) Al-Shehbaz
Вид: C. pendulus
Catolobus pendulus
(L.) Al-Shehbaz, 2005
Синоніми
Arabis pendula L.
Посилання
Вікісховище: Catolobus pendulus
Віківиди: Catolobus pendulus
IPNI: 77069420-1
NCBI: 97984

Catolobus pendulus (гусимець повислий як Arabis pendula[1][2]) — монотипний вид рослин з родини капустяних (Brassicaceae), поширений у Євразії, від України й Білорусі до узбережжя Тихого океану.

Опис[ред. | ред. код]

Дворічна трав'яниста рослина (15)50–100(170) см заввишки. Китиця не однобока, без приквітків. Квітконіжки довгі, тонкі, зігнуті, 7–30 мм завдовжки. Стручки довгі, 5–9 см завдовжки, лінійні, дуговидно зігнуті, пониклі, на горизонтальних або вниз відігнутих плодоніжок[2]. Рослина від рідко до щільно вкрита жорсткими волосками. Прикореневі й нижчі стеблові листки черешкові. Середні стеблові листки сидячі; листова пластинка ланцетна, довгаста або еліптична, (1.5)3–10(15) × (0.5)1–2.5(4) см, щільно до рідко запушена. Насіння коричневе, яйцеподібне, субкулясте, або рідше довгасте, (1.2)1.4–1.8 × (0.7)1–1.3 мм, сплюснуте. 2n = 16[3].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Євразії, від України й Білорусі до узбережжя Тихого океану[4][5][6].

В Україні вид зростає в тінистих лісах, серед чагарників — в Лівобережному Лісостепу і Степу, зрідка[2].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Cardamine parviflora // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 122. (рос.)(укр.)
  3. Flora of China. Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 22.05.2019. (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 22.05.2019. (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 22.05.2019. (англ.)
  6. Euro+Med Plantbase. Процитовано 22.05.2019. (англ.)