Chroicocephalus novaehollandiae

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Chroicocephalus novaehollandiae
Adelaide Zoo Silver Gull - pelican enclosure.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Двобічно-симетричні (Bilateria)
Вториннороті (Deuterostomia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Щелепні (Gnathostomata)
Надклас: Чотириногі (Tetrapoda)
Клас: Птахи (Aves)
Підклас: Кілегруді (Neognathae)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Мартинові (Laridae)
Підродина: Мартини (Larinae)
Рід: Мартин (Larus)
Вид: Chroicocephalus novaehollandiae
Біноміальна назва
Chroicocephalus novaehollandiae
Stephens, 1826
Синоніми
Larus novaehollandiae Forster, 1844
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Chroicocephalus novaehollandiae
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Chroicocephalus novaehollandiae
EOL logo.svg EOL: 1049315
ITIS logo.svg ITIS: 824039
IUCN logo.svg МСОП: 62021891
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 8916
Fossilworks: 367996

Chroicocephalus novaehollandiae — середніх розмірів птах родини мартинові.

Опис[ред. | ред. код]

Chroicocephalus novaehollandiae досягає довжини від 36 до 44 см. Довжина крил — від 26,8 до 31,9 см. Розмах крил становить від 91 до 96 см. Вага птаха — від 265 до 315 г. Самці трохи більші і важчі ніж самиці.[1]

У дорослих птахів голова, хвіст і нижня частина тіла білого кольору. Спина і криють блідо-сірі. Крила чорні з великими білими плямами. Дзьоб і ноги яскраво-червоні. Очі жовтувато-білі з тонким червоним очним кільцем. Птахи, що не гніздяться, зазвичай мають менш яскраве забарвлення і мають більш темне кільце навколо очей. Крім того, поза періодом розмноження на дзьобі помітно темну пляму різної форми.

У молодих птахів лускатий, коричневий малюнок на крилах. В іншому вони дуже схожі на статевозрілих птахів. Дзьоб і очі зазвичай від чорного до темно-коричневого відтінку, а ноги ще жовтувато-коричневі.[2]

Ареал[ред. | ред. код]

Chroicocephalus novaehollandiae поширена на узбережжі, островах і великих озерах Австралії, Тасманії і Нової Каледонії. Птахи мігрують на невеликі відстані.

Популяція птахів зростає. На початку 1990-х років в Австралії гніздилось приблизно 500 000 пар в 200-х гніздових колоніях.[1]

Харчування[ред. | ред. код]

Chroicocephalus novaehollandiae харчується черв'яками, рибою, комахами та ракоподібними.

Розмноження[ред. | ред. код]

Chroicocephalus novaehollandiae гніздиться в колоніях, лише зрідка пари гніздяться окремо. Часто птахи спаровуються з торішніми партнерами і використовують те ж саме місце гніздування, що і роком раніше. Гнізда споруджуються зазвичай на землі, але можуть знаходитися і в кущах на висоті до 2,5 м над землею. Вид здатний вирощувати виводок цілий рік. Зазвичай час розмноження на заході Австралії припадає з березня по листопад.

У кладці від одного до п'яти яєць. Висиджування триває від 21 до 27 днів. Молоді птахи залишаються 4 тижні в гніздовий колонії. Потім ще два тижні батьківські птахи годують їх поза гніздовою колонією. У віці від 3 до 4 років птахи стають статевозрілими.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди. Більш великий підвид Larus novaehollandiae fosteri гніздиться на півночі Австралії, в Новій Каледонії і на Луайоте.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Shirihia, S. 227
  2. Shirihai, S. 226

Література[ред. | ред. код]

  • Hadoram Shirihai: A Complete Guide to Antarctic Wildlife — The Birds and Marine Mammals of the Antarctic Continent and Southern Ocean, Alula Press, Degerby 2002, ISBN 951-98947-0-5