Citrus glauca
| Citrus glauca | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Сапіндоцвіті (Sapindales) |
| Родина: | Рутові (Rutaceae) |
| Рід: | Цитрус (Citrus) |
| Вид: | C. glauca
|
| Біноміальна назва | |
| Citrus glauca | |
Citrus glauca, широко відомий як пустельний лайм, є колючим чагарником або невеликим деревом, що походить із Квінсленда, Нового Південного Уельсу та Південної Австралії.[1] У книзі «Корисні місцеві рослини Австралії» 1889 року записані загальні назви Citrus glauca.[2]
Згідно з системою Свінґла Citrus glauca було віднесено до роду Eremocitrus, близького родича роду Citrus. Новіша таксономія вважає, що всі австралійські лайми включені в рід Citrus, і більшість авторитетів трактують Citrus glauca таким чином. Citrus glauca є одним із найстійкіших видів цитрусових, він відносно стійкий до спеки, посухи та холоду. Таким чином, цей вид є потенційно важливим для програм розведення цитрусових і легко схрещується з багатьма поширеними видами цитрусових.[3]
Чагарник або невелике дерево до 12 метрів, воно має кілька незвичайних характеристик. Citrus glauca стійкий до холоду, спеки, посухи та засолення і вважається вічнозеленим. Якщо дощу не буде, воно скине листя. Він зав'язує плоди майже відразу після цвітіння і є найбільш раннім цитрусом. Плід дрібний і мінливий залежить від поточних кліматичних умов і генетичного складу. Шипи з'являються на низькорослих гілках, щоб запобігти поїданню кроликами, кенгуру, великою рогатою худобою тощо. Плід кулястої форми діаметром близько 3 см.[2] Лайми мають інтенсивний пікантний смак.
Плоди пустельного лайма є високо цінованим фруктом. Традиційно його збирають у дикому вигляді. Однак C. glauca також було значно знищено з деяких територій через постійне перетворення диких полів на сільськогосподарські.[4][5] Фрукти використовуються в ряді продуктів, включаючи мармелад, напої та цукати. Має сильний смак, схожий на лайм.[6][2]
Комерційне вирощування цього фрукта починає зменшувати залежність від продукту, зібраного в дикому вигляді.[4][5]
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вважається, що Eremolemon є природнім[7] справжнім гібридом між Citrus glauca та Citrus meyeri.[3] Цитрусові рослини легко гібридизуються, інші гібриди включають ереморанжи, ереморадіаси (гібриди з кислим апельсином) і цитрангеремоси (гібриди з цитранжами).[8]
- ↑ Burkill, Isaac Henry.
- ↑ а б в J. H. Maiden (1889). The useful native plants of Australia : Including Tasmania. Turner and Henderson, Sydney.
- ↑ а б It grows quickly and tolerates saline soil.Jorma Koskinen and Sylvain Jousse. Native varieties from Australia and New Guinea / Eremolemon. Citrus Pages. Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ а б Cherikoff, Vic, The Bushfood Handbook, ISBN 0-646-15496-6.
- ↑ а б Low, Tim, Wild Food Plants of Australia, ISBN 0-207-14383-8.
- ↑ Cherikoff, Vic, Uniquely Australian, ISBN 0-646-07470-9.
- ↑ The Australian Outback Lime. CSIRO Science Image. Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ Jorma Koskinen and Sylvain Jousse. Native varieties from Australia and New Guinea / The citrus types previously known as Eremocitrus. Citrus Pages. Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 17 грудня 2020.
- Bruneteau, Jean-Paul, Tukka, Real Australian Food, ISBN 0-207-18966-8.
- Cherikoff, Vic, The Dining Downunder Cookbook, ISBN 0-9752021-0-3.
- Citrus glauca (Lindl.) Burkill. Atlas of Living Australia.
