Clinopodium chinense

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Clinopodium chinense
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Підродина: Nepetoideae
Триба: Mentheae
Рід: Пахучка (Clinopodium)
Вид:
C. chinense
Біноміальна назва
Clinopodium chinense
(Benth.) Kuntze, 1891

Clinopodium chinense — вид квіткових рослин з родини глухокропивових (Lamiaceae).

Біоморфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Стебла до 1 метра, дрібно смугасті, густо запушені, залозисто запушені. Листки: ніжки 3–8 мм; листова пластинка яйцеподібна, 2–4 × 1.3–2.6 см, адаксіально щільно притиснуто ворсинчаста, абаксіально (низ) волосиста, основа від округлої до широко-клиноподібної, край городчасто-пилчастий, верхівка від гострої до тупої. Чашечка вузько-трубчаста, з пурпурно-червоним відтінком, ≈ 6 мм, волосиста, залозисто запушена, всередині на зубцях волосиста, основа злегка роздута з одного боку у плоду; верхні зубці ± зігнуті, вузько трикутні, верхівка загострена; нижні зуби прямі, остисті. Віночок пурпурно-червоний, ≈ 9 мм, запушений; горло з 2 рядами волосків, шириною ≈ 2 мм; верхня губа вирізана. Горішки жовто-коричневі, обернено-яйцеподібні, ≈ 1.2 × 0.9 мм. Період цвітіння: травень — серпень; період плодоношення: серпень — жовтень[1].

Поширення

[ред. | ред. код]

Росте у східній Азії (Далекий Схід, Китай, Японія, Корея, Тайвань, В'єтнам)[2][3].

Населяє схили пагорбів, річок, трав'янисті місця, зарості, ліси[1].

Синоніми

[ред. | ред. код]
  • Calamintha chinensis Benth.
  • Satureja chinensis (Benth.) Briq.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Clinopodium chinense. Flora of China. Процитовано 06.10.2022. (англ.)
  2. Clinopodium chinense. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 06.10.2022. (англ.)
  3. Clinopodium chinense. Catalogue of Life. Процитовано 06.10.2022. (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Kuntze, Revis. Gen. Pl. 2: 515 (1891)