Піві великий
| Піві великий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Contopus pertinax Cabanis & Heine, 1860 | ||||||||||||||||
 Ареал виду Проживання впродовж року Гніздування | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Пі́ві великий[2] (Contopus pertinax) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в США, Мексиці і Центральній Америці.
Опис[ред. | ред. код]
.jpg)
Довжина птаха становить 20 см, розмах крил 33 см, вага 28 г. Забарвлення переважно тьмяне, сірувато-коричневе, нижня частина тіла сіра. На крилах світлі, сіруваті смуги. На голові помітний сірий чуб. Дзьоб зверху темний, знизу яскраво-оранжевий.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[3]
- C. p. pertinax Cabanis & Heine, 1860 — південний захід США (південно-західна Аризона, південний захід Нью-Мексико) і Мексика (на південь до Оахаки);
- C. p. minor (Miller, W & Griscom, 1925) — від південної Мексики (Чіапас) до північного Нікарагуа.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Великі піві мешкають в США, Мексиці, Гватемалі, Белізі, Сальвадорі, Гондурасі і Нікарагуа. Популяції північно-західної Мексики і США взмку мігрують на південь, до Гватемали і Белізу. Вони віддають перевагу гірським сосновим лісам з дубовим підліском, в гірських широколистяхних лісах, зокрема в платанових лісах Аризони Platanus wrightii та в мішаних гірських дубово-соснових лісах. Зустрічаються на висоті від 250 до 3500 м над рівнем моря. Живляться комахами, яких ловлять в польоті, а також ягодами. Гніздо чашоподібне, робиться з трави і лишайників, скріплених павутинням, розміщується еа дереві, в розвилці між гілками. В кладці 3-4 кремово-білих яйця, поцяткованих коричнево-оливковими плямками.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Contopus pertinax.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 квітня 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |