Cornus wilsoniana
| Cornus wilsoniana | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Дереноцвіті (Cornales) |
| Родина: | Деренові (Cornaceae) |
| Рід: | Дерен (Cornus) |
| Вид: | C. wilsoniana
|
| Біноміальна назва | |
| Cornus wilsoniana Wangerin, 1908
| |
Cornus wilsoniana — вид квіткових рослин з родини деренових (Cornaceae).
Біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Дерево 5–18 (рідко до 40) метрів заввишки. Кора сіра або зеленувато-сіра, прямокутно розщеплена. Молоді гілки сірувато-зелені, ± 4-кутні, запушені сіруватими короткими притиснутими трихомами; старі гілки коричневі, голі, з коричневими, вузькоеліптичними сочевичками. Листки супротивні, на 0.8–2 см ніжках; пластинка еліптична чи яйцювато-еліптична, 6–12 × 2–5.5 см, абаксіально (низ) сірувато-зелена й густо запушена білими короткими притиснутими трихомами та сосочками, край злегка загорнутий, верхівка від коротко загостреної до загостреної. Суцвіття 6–10 см у діаметрі, з короткими білими трихомами. Квітки білі, ≈ 7 мм у діаметрі. Частки чашечки трикутні, 0.4–0.5 мм. Пелюстки вузьколанцетні, 3.5–5 × 0.9–1.3 мм. Тичинки рівні пелюсткам; пиляки жовті. Плід пурпурувато-чорний чи чорний, кулястий, 6–7 мм у діаметрі; кісточки кулясті, 4–4.5 мм в діаметрі, ребра непомітні. Цвітіння: травень, плодіння: вересень —листопад[1].
Поширення[ред. | ред. код]
Росте в Азії: центральний і південний Китай[2]. Населяє ліси; 100–1100 метрів[1].
Використання[ред. | ред. код]
Плід є джерелом олії[3].
Щільна, важка, тверда деревина використовується для виготовлення сільськогосподарських інструментів і меблів[3].
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Cornus wilsoniana. Flora of China. efloras.org. Процитовано 13.11.2022. (англ.)
- ↑ Cornus wilsoniana. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 13.11.2022. (англ.)
- ↑ а б Cornus wilsoniana. Useful Temperate Plants Database. Ken Fern (ed.). Процитовано 13.11.2022. (англ.)
|