Лебідь чорний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Cygnus atratus)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чорний лебідь

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Гусеподібні (Anseriformes)
Родина: Качкові (Anatidae)
Підродина: Гусеві (Anserinae)
Рід: Лебідь (Cygnus)
Вид: Лебідь чорний
Cygnus atratus
(Latham, 1790)
Посилання
Вікісховище: Cygnus atratus
Віківиди: Cygnus atratus
EOL: 45515904
ITIS: 553906
МСОП: 22679843
NCBI: 8868
Fossilworks: 143783

Лебідь чорний[1] (Cygnus atratus) — водоплавний птах родини качкових (Anatidae). У природі зустрічається по всій території Австралії і на Тасманії, інтродукований у багатьох країнах світу.

Є орнітологічною емблемою австралійського штату Західна Австралія[2].

Зовнішній вигляд

[ред. | ред. код]

Дорослі особини досягають росту від 110 до 140 см і є небагато меншими за лебедя-шипуна, а їх маса становить від 4 до 8 кг. Шия чорного лебедя найдовша серед лебедів завдяки 31 шийним хребцям, завдяки чому він може полювати під водою в глибших водоймах. У польоті шия складає більшу частину всієї довжини птаха. Оперення і лапи чорного кольору, білим є лише окреме пір'я, заховане в глибині. На краях крил у чорних лебедів кучеряве пір'я. Дзьоб яскравого червоного кольору, прикрашений білим кільцем біля краю. Колір очей варіює між оранжевим і світло-коричневим.

Голос

[ред. | ред. код]

На відміну від лебедів-шипунів, у чорних лебедів гучний голос, яким вони вітають один одного, супроводжуючи це підняттям і опусканням голови. Іноді вони випливають на середину водойми, кладуть голову на воду і далеко чутно сурмлять.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Чорний лебідь в природі зустрічається по всій території Австралії і на Тасманії. В середині 19 століття його інтродуковали до Нової Зеландії, де він швидко прижився. У Європі і Північній Америці його іноді тримають в парках. Чорний лебідь віддає перевагу неглибоким водоймам з прісною водою. Поза шлюбним періодом його іноді можна зустріти й біля берегів річок.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]
Чорний лебідь чистить пір'я
Яйце чорного лебедя в оологічній колекції (Тулузький музей)

На відміну від багатьох водних птахів і інших видів лебедів, чорний лебідь не є перелітним птахом. Проте, він дуже мобільний і навіть відносно невеликі перешкоди, такі як тривалий шум, можуть змусити його змінити місце мешкання. Нове місце, проте, розташовується зазвичай не далі ніж за 100 км від старого. Чорні лебеді в більшості випадків проводять все життя приблизно в тому ж регіоні, де народилися і виросли, реагуючи на зміни рівня води. Молоді самці намагаються перешкодити іншим самцям поселитися в своєму ареалі. У посушливі роки безліч лебедів збирається на узбережжі Австралії, в лагунах і бухтах, що охороняються.

Живлення

[ред. | ред. код]

Чорні лебеді живляться переважно водними рослинами і дрібними водоростями, а також зерном, наприклад пшеницею або кукурудзою. Іноді вони поїдають листя з гілок плакучих верб, що звисають до води, або ж прибережні трави.

Розмноження

[ред. | ред. код]

Шлюбний період варіює залежно від регіону і типових для нього щорічних циклів високого рівня води. Проте, привезені до Європи чорні лебеді іноді зберігають свій старий австралійський ритм і виводять своїх пташенят узимку. Як правило, чорні лебеді гніздяться в колоніях, будуючи крупне горбоподібне гніздо на мілководді. З року в рік вони можуть повторно користуватися одним і тим же гніздом, підправляючи його, наскільки це необхідно. Як і інші лебеді, чорний лебідь моногамний птах і не міняє своїх партнерів. Обидва батьки беруть участь в будівництві гнізда і годуванні потомства.

Самка відкладає від чотирьох до восьми зеленуватих яєць, які надалі по черзі висиджують обидва батьки впродовж шести тижнів. Самці погано справляються з цим завданням, оскільки часто забувають перевертати яйця дзьобом або ж сідають мимо яєць. Самці і самки спільно годують і захищають дитинчат, які через п'ять місяців після народження вчаться літати. Статева зрілість приходить у віці від двох з половиною до трьох років, після цього самці стають досить агресивними, особливо в неволі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. The Bird Emblem of Western Australia. Department of the Premier and Cabinet (WA). Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 18 жовтня 2007.

Посилання

[ред. | ред. код]