Digital Audio Tape

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Digital Audio Tape (DAT)звуковий носій, розроблений компаніями Sony й Philips у середині 1980-х. Зовні він нагадує зменшену у два рази компакт-касету, оскільки являє собою магнітну стрічку 4 мм завширшки, укладену в захисний пластиковий корпус розміру 73 мм × 54 мм × 10.5 мм. Запис на магнітну стрічку — цифровий, при цьому використається 16-бітна імпульсно-кодова модуляція (PCM) без стиснення, як і в CD, а частота дискретизації може бути 48, 44.1 або 32 кГц. Запис здійснюється без втрати якості вихідного сигналу, на відміну від DCC (англ. Digital Compact Cassette) і MD (англ. MiniDisc).