EZ Водолія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
EZ Водолія
Зображення
Маса 2,18724E+29 кг
Каталожний код GSC 06386-00505[1], 2MASS J22383372-1517573[1], GJ 866[1], GJ 866 A[1], GCRV 26202[1], PLX 5475[1], 1RXS J223832.0-151809[1], CSI-15-22358[1], GCRV 14217[1], JP11 5181[1], JP11 5180[1], JP11 5195[1], LFT 1729[1], LHS 68[1], LPM 837[1], LTT 9122[1], NLTT 54407[1], UBV 19358[1], EZ Aqr[1], Zkh 333[1], PLX 5475.00[1], WDS J22385-1519AB[1], GJ 866 C[1], GJ 866 B[1], UCAC2 26361351[1], UCAC4 374-178693[1], Gaia DR2 2596740426912781696[1], [GKL99] 430[1], PMSC 22329-1552[1], PM 22358-1535[1], WEB 19966[1], 2E 4631[1], G 156-31[1], GEN# +6.10010866[1], L 789-6[1], LP 820-64[1], [RHG95] 3561[1], 1E 2235.8-1534[1], 2E 2235.8-1534[1], 8pc 289.50[1], ** BLA 10[1], WISEA J223835.27-151735.3[1] і GALEX 6376474988285791335[1]
Сузір'я Водолій[2]
Відстань від Землі 11,3 ± 0,2 світловий рік і 3,4 парсек[3]
Паралакс 293,6 ± 0,9 кутова мілісекунда[3]
Власний рух за схиленням 2295,3 ± 8 кутова мілісекунда на рік[4]
Власний рух за прямим піднесенням 2314,8 ± 8 кутова мілісекунда на рік[4]
Радіальна швидкість −60 км/с[5]
Тип змінної зорі UV Кита
Спектральний клас M5[6][7]
Видима зоряна величина 12,38 ± 0,03[4]
Абсолютна зоряна величина 15,18
Металічність 0,05[7]
Радіус 0,5 сонячний радіус
Епоха J2000.0[4]
Пов'язане зображення
Пряме піднесення 5,92783453 радіан[4]
Схилення 0 радіан[4]
Ефективна температура 2952 K[7]
Поверхнева гравітація 123 000 сантиметр на секунду в квадраті[8]
CMNS: EZ Водолія у Вікісховищі

EZ Водолія (EZ Aquarii, також Лейтен 789-6, Глізе 866 і LHS 68) — потрійна зоряна система на відстані 11,1 світлового року (3,4 парсека) від Сонця в сузір'ї Водолія. Це змінна зоря, яка демонструє спалахи, а також менш помітні зміни яскравості, зумовлені її обертанням. Сукупна маса системи становить 0,3262 ± 0,0018 мас Сонця[9]. Схоже, що всі три компоненти системи мають масу, близьку до межі, після якої можливий термоядерний синтез водню[10].

Конфігурація зоряної системи є такою, що навколо внутрішніх двох її компонентів може обертатися планета з кратною орбітою, перебуваючи при цьому поблизу зони, придатної для життя. Утім, екзопланет у цій системі поки що не знайдено[11].

EZ Водолія наближається до Сонячної системи і приблизно через 32 300 років пройде на мінімальній відстані від Сонця — близько 8,2 світлового року (2,5 пк)[12]. Симуляція ChView показує, що нині найближчою зорею до системи EZ Водолія є зоря Лакайль 9352: вона розташована на відстані близько 4,1 світлового року (1,3 пк) від неї.

Зоряна система

[ред. | ред. код]
Адаптована крива блиску EZ Водолія в ультрафіолетовому діапазоні[13]. Стрілки вказують на початок спалахів.

Усі три компоненти системи є червоними карликами спектрального класу М. Пара компонентів EZ Водолія AC утворює спектрально-подвійну зорю з орбітою радіусом 0,03 а. о. і обертом тривалістю 3,8 доби. Ця пара має спільну орбіту з компонентом EZ Водолія B з періодом 823 дні[14]. Компоненти A і B генерують рентгенівське випромінювання[15].

EZ Водолія A

[ред. | ред. код]

Ця зоря є червоним карликом типу M5V[16] з масою 0,1187 ± 0,0011 мас Сонця[17], паралакс 293,6 ± 0,9 кутової мілісекунди[18]. Її період обертання навколо EZ Водолія C, які разом складають первинну зорю системи, становить 3,786516 ± 0,000005 дня, ексцентриситет 0[18]. Абсолютна зоряна величина на довжинах хвиль з центром в 5500 ангстрем становить 15,33 — тобто це найяскравіший із трьох компонентів[16]. Альтернативні позначення: EZ Aqr, GL 866A, L 789-6 A, LHS 68.

EZ Водолія B

[ред. | ред. код]

Про цю зорю відомо менше, ніж про A. Її спектральний клас — найімовірніше, MV[16], маса — 0,1145 ± 0,0012 мас Сонця[17]. Вона обертається по орбіті системи навколо AC з періодом 822,6 ± 0,2 дня з ексцентриситетом 0,439 ± 0,001[18]. Має абсолютну зоряну величину 15,58, що робить її тьмянішою за A, але яскравішою за C[16]. Альтернативні позначення — GL 866B, L 789-6 B.

EZ Водолія C

[ред. | ред. код]

Як і дві інші, ця зоря, ймовірно, належить до спектрального класу MV[16] і має масу 0,0930 ± 0,0008 мас Сонця[17]. Вона обертається навколо компонента A за 3,786516 ± 0,000005 дня по майже коловій орбіті[18]. Найтемніша з трьох з абсолютною зоряною величиною 17,37[16]. Альтернативне позначення — GL 866C.

Найближче оточення зорі

[ред. | ред. код]

Перелічені нижче зоряні системи розташовані на відстані в межах 10 світлових років від EZ Водолія:

Зоря Спектральний клас Відстань,
св. роки
Лакайль 9352 M0,5 Ve 4,1
Лакайль 8760 M2 Ve 4,2
Глізе 876 M3,5 V 4,3
ε Индейца ABC K5 Ve 4,8
G 158-27 M5,5 V 6,7
YZ Кита M4,5 Ve 7,5
Лейтен 726-8 M5,6 Ve 7,7
τ Кита G8 Vp 8,8
L 722-22 AB M4 V / M4 V 8,9
Зоря ван Маанена DZ7 VII 9,0
HIP 103039 ? 9,2
Росс 154 M3,5 Ve 9,5
Глізе 832 M1,5 V 9,7

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах SIMBAD Astronomical Database
  2. ↑ VizieR
  3. ↑ а б G. Torres, J. Andersen, A. Giménez Accurate masses and radii of normal stars: modern results and applications // Astron. Astrophys. Rev. — Springer Science+Business Media, 2009. — Vol. 18, Iss. 1-2. — P. 67–126. — ISSN 0935-4956; 1432-0754 — doi:10.1007/S00159-009-0025-1 — arXiv:0908.2624
  4. ↑ а б в г д е Henden A. VizieR Online Data Catalog: UCAC4 Catalogue (Zacharias+, 2012) — 2012. — Vol. 1322.
  5. ↑ Duflot, M., Figon, P., Meyssonnier, N. Vitesses radiales. Catalogue WEB: Wilson Evans Batten. Radial velocities: The Wilson-Evans-Batten catalogue // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 1995. — Vol. 114. — P. 269–280. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846
  6. ↑ Bidelman W. P. G. P. Kuiper's spectral classifications of proper-motion stars // The Astrophysical Journal: Supplement Series — AAS, 1985. — Vol. 59. — P. 197–227. — ISSN 0067-0049; 1538-4365 — doi:10.1086/191069
  7. ↑ а б в Rojas-Ayala B., Muirhead P. Metallicity and temperature indicators in M dwarf K-band spectra: testing new and updated calibrations with observations of 133 solar neighborhood M dwarfs // Astrophys. J. / E. Vishniac — IOP Publishing, 2012. — Vol. 748, Iss. 2. — P. 93. — ISSN 0004-637X; 1538-4357 — doi:10.1088/0004-637X/748/2/93 — arXiv:1112.4567
  8. ↑ Ph. Prugniel, I. Vauglin, M. Koleva The atmospheric parameters and spectral interpolator for the MILES stars // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2011. — Vol. 531. — P. 165–165. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201116769 — arXiv:1104.4952
  9. ↑ Torres, G.; Andersen, J.; Gimenez, A. (2010-02). Accurate masses and radii of normal stars: modern results and applications. The Astronomy and Astrophysics Review. Т. 18, № 1-2. с. 67—126. doi:10.1007/s00159-009-0025-1. ISSN 0935-4956. Процитовано 12 травня 2024.
  10. ↑ https://arxiv.org/abs/astro-ph/9910411
  11. ↑ Popova, E. A.; Shevchenko, I. I. (1 квітня 2016). On possible circumbinary configurations of the planetary systems of α Centauri and EZ Aquarii. Astronomy Letters (англ.). Т. 42, № 4. с. 260—267. doi:10.1134/S106377371604006X. ISSN 1562-6873. Процитовано 12 травня 2024.
  12. ↑ Bobylev, Vadim V. (2010-11). Stars Outside the Hipparcos List Closely Encountering the Solar System. Astronomy Letters. Т. 36, № 11. с. 816—822. doi:10.1134/S1063773710110071. ISSN 1063-7737. Процитовано 12 травня 2024.
  13. ↑ Jevremovic, D.; Butler, C. J.; Drake, S. A.; O'Donoghue, D.; van Wyk, F. (1 жовтня 1998). Ultraviolet and optical flares on GL 866. Astronomy and Astrophysics. Т. 338. с. 1057—1065. ISSN 0004-6361. Процитовано 12 травня 2024.
  14. ↑ https://arxiv.org/abs/astro-ph/9909409
  15. ↑ Schmitt, J. H. M. M.; Golub, L.; Harnden, F. R., Jr.; Maxson, C. W.; Rosner, R.; Vaiana, G. S. (1 березня 1985). An Einstein Observatory X-ray survey of main-sequence stars with shallow convection zones. The Astrophysical Journal. Т. 290. с. 307—320. doi:10.1086/162986. ISSN 0004-637X. Процитовано 12 травня 2024.
  16. ↑ а б в г д е THE 100 NEAREST STAR SYSTEMS. www.recons.org. Процитовано 12 травня 2024.
  17. ↑ а б в Torres, G.; Andersen, J.; Gimenez, A. (2010-02). Accurate masses and radii of normal stars: modern results and applications. The Astronomy and Astrophysics Review. Т. 18, № 1-2. с. 67—126. doi:10.1007/s00159-009-0025-1. ISSN 0935-4956. Процитовано 12 травня 2024.
  18. ↑ а б в г https://arxiv.org/abs/astro-ph/0010585
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=EZ_Водолія&oldid=42541652