Фрідріх Карл Шмідт
| Фрідріх Карл Шмідт | |||
|---|---|---|---|
| нім. Friedrich Karl Schmidt | |||
 | |||
| Народився |
27 січня 1832 Каїсмаd, Російська імперія | ||
| Помер |
21 листопада 1908 (76 років) Санкт-Петербург, Російська імперія | ||
| Країна |
 Російська імперія | ||
| Діяльність | ботанік, палеонтолог, геолог | ||
| Alma mater | Тартуський університет | ||
| Галузь | ботаніка, геологія, палеонтологія | ||
| Заклад |
Дерптський імператорський університетd Петербурзька академія наук | ||
| Посада | директор музеюd | ||
| Відомі учні | Степанов Павло Іванович[1] | ||
| Аспіранти, докторанти | Peter von Glehnd | ||
| Членство |
Російська академія наук Петербурзька академія наук Прусська академія наук | ||
| Батько | Q123991250? | ||
| Мати | Q123991331? | ||
| Нагороди |
| ||
 Фрідріх Карл Шмідт у Вікісховищі | |||
Фрідріх Карл Шмідт (нім. Friedrich Karl Schmidt або Федір Богданович (Фрідріх Карл) Шмідт; 27 січня 1832 — 21 листопада 1908 — балтійсько-німецький, російський геолог, ботанік та палеонтолог. Він вважається засновником естонської геології.[3]
Життєпис[ред. | ред. код]
У 1852 закінчив курс кандидатом у Дерптському університеті.
Спочатку займався ботанікою та у 1855 році отримав ступінь магістра цієї науки, але згодом зацікавився іншою галуззю природознавства та присвятив свою наукову діяльність геологічному і палеонтологічному вивченню силурійскіх утворень Прибалтійського краю, найкращим знавцем яких він вважався на той час.
З 1856 до 1859 року Шмідт служив помічником директора Дерптського ботанічного саду.
У 1859, зарекомендувавши себе цілим рядом наукових робіт, він був запрошений Імператорським російським географічним товариством, як геолог і ботанік, керівником фізичного відділу Амурської-Сахалінської експедиції у Амурський край та на острів Сахалін, де і працював у 1859–1862 роках. У результаті експедиції знайдена викопна юрська флора Амурської області та відкриті крейдяні та третинні відкладення на Сахаліні. Разом з П. П. Гленом та А. Д. Брилкіним вивчав флору Сахаліну, дав перший опис рослинного світу та геологічної будови острова. Шмідт запропонував поділ Сахаліну на дві фізико-географічні та рослинні області: північно-східну і південно-західну. Склав першу геологічну карту затоки Петра Великого. За роботу на Далекому Сході Російське географічне товариство нагородило Шмідта золотою медаллю.
У 1866 був відправлений Академією наук у нову експедицію в пониззя річки Єнісей для дослідження знайденого там трупа мамонта.
У 1872 обраний ад'юнктом, а у 1874 році академіком Імператорської академії наук[4], безперервно продовжуючи працювати над вивченням фауни силурійської системи, особливо трилобітів, над дослідженням льодовикових утворень Прибалтійського краю та над розробкою сибірських колекцій, що доставляються російськими науковими експедиціями, та брав активну участь у діяльності петербурзьких вчених товариств та товариств Прибалтійського краю, у більшості яких він перебував почесним членом.
У 1873–1900 був директором Мінералогічного музею Петербурзької Академії наук.
Названі на честь Фрідріха Карла Шмідта[ред. | ред. код]
Іменем Шмідта названі півострів на Сахаліні, гора біля Норильська у Красноярському краї та вулкан на Камчатці; гори на північному сході острова Котельного у архіпелазі Новосибірські острови (назвав Е. В. Толль у 1902 році); гора (Фрідріха) на острові Західний Шпіцберген; мис на півострові Сланцевий у затоці Чернишова на узбережжі Таймиру (назвав Е. В. Толль у 1901 році).
Едуард Людвигович Регель назвав на його честь один з видів берези, знайдений ним у Примор'ї, — Береза Шмідта (Betula schmidtii).
Окремі публікації[ред. | ред. код]
- Untersuchungen über d. silurische Formation von Estland, Nord Livland u. Oesel, 1858
- Wissenschaftliche Resultate d. Mamuth-Expedition an den unterem Enisej // Труды Сибирской экспедиции, 1865–1874 (ботаническая, зоологическая, геологическая часть, палеонтология и исторические отчёты)
- Шмидт Ф. Б. и Глен П. П. Труды сибирской экспедиции Императорского русского географического общества. Физический отдел. Т. 1. Исторические отчёты. СПб. 1868
- Окаменелости меловой формации с острова Сахалина // Труды сибирской экспедиции Императорского русского географического общества. Физический отдел. Т. 3. вып. 1. СПб. 1873
- Ботаническая часть // Труды сибирской экспедиции Императорского русского географического общества. Физический отдел. Т. 2. СПб. 1874
- Miscellanea silurica
- Revision der ostbaltischen silurischen Trilobiten, 1881–1902
- Ревизия силурийских трилобитов Прибалтики, 1881–1907 (описані 250 видів трилобітів та дана схема розчленування силурійських відкладів)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.ras.ru/nappelbaum/144ae5bc-4434-4b69-863c-b9cc02476270.aspx?hidetoc=0
- ↑ IPNI, F.Schmidt
- ↑ Aaloe, Aasa; Bauert, Heikki; Soesoo, Alvar (2007). Kukersite oil shale (PDF). Tallinn: MTÜ GEOGuide Baltoscandia: 31. ISBN 978-9985-9834-2-3. Архів оригіналу (PDF) за 15 грудня 2017. Процитовано 16 березня 2013.
- ↑ Шмидт Федор Богданович (Фридрих Карл) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайте ИС АРАН
Посилання[ред. | ред. код]
- Шмидт, Федор Богданович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Шмидт Фридрих Богданович. Биографическая справка [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] // Электронная библиотека «Научное наследие России»
- Information from the University of Oslo[недоступне посилання з липня 2019]
Джерела[ред. | ред. код]
- A. П. Карпинский Фридрих Богданович Шмидт. Некролог // Известия Академии наук, 6 серия, 1908, № 18, стр. 1287–1294
- Палибин И. В. Академик Ф. Б. Шмидт // Природа, 1939, № 3
|
|
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |