Glock Ges.m.b.H.
| нім. Glock | |
|---|---|
 | |
 | |
| Тип | Ges.m.b.H. (Приватна) |
| Організаційно-правова форма господарювання | Gesellschaft mit beschränkter Haftung[d] |
| Галузь | оборонне виробництво і індустрія технологійd |
| Засновано | 1963[2] |
| Засновник(и) | Ґастон Ґлок |
| Штаб-квартира | Дойч-Ваграм |
| Ключові особи | Ґастон Ґлок (Головний виконавчий директор) |
| Продукція | Glock 17 Glock 17Ld Glock 17Cd Glock 18 Glock 18Cd Glock 19 Glock 19Cd Glock 20d Glock 21d Glock 22d Glock 23d Glock 24d Glock 25d Glock 26 Glock 27d Glock 28d Glock 29d Glock 30d Glock 31d Glock 32d Glock 33d Glock 34d Glock 35d Glock 36d Glock 37d Glock 38d Glock 39d Glock 40d Glock 41d Glock 42d Glock 43d вогнепальна зброя Glock 20Cd Glock 21Cd Glock 22Cd Glock 23Cd Glock 31Cd Glock 32Cd Ніж Ґлока |
| Власник(и) | Q22675000?[3], Helga Glockd[1] і Гастон Глок |
| Співробітники | ▲1325 осіб (2015)[4] |
| Дочірні компанії | Glock Inc.d |
| glock.com | |
 | |
 Glock Ges.m.b.H. у Вікісховищі | |
Glock Ges.m.b.H. (торгова марка GLOCK) виробник зброї зі штаб-квартирою в Дойч-Ваграмі, Австрія. Компанія названа на честь її засновника Гастона Глока. Хоча компанія відома як виробник лінійки пістолетів з полімерною рамкою, вона також випускає польові ножі, шанцевий інструмент та одяг.
Ручну зброю Глока використовують збройні сили та правоохоронні організації по всьому світу, в тому числі багато правоохоронців в США.[5] В деяких країнах ручна зброя Глок є популярною серед цивільних для персонального захисту та практичних стрільб. Компанія спонсорує стрілецьку команду, яка мандрує світом.[6] Станом на 2014 рік, компанія Глок випускає більш ніж дві дюжини моделей ручної зброї трьох різних розмірів та сім різних набоїв трьох калібрів.[7][8]
Ручна зброя Глока є службовою зброєю правозахисників та військових по всьому світу, крім того вона є популярною зброєю серед цивільних для захисту домівок, та підходить для прихованого/відкритого носіння. Популярність пістолетів Глок складається з кількох факторів. Ці пістолети відома, як надійна, здатна працювати в екстремальних умовах зброя та здатна стріляти набоями різних калібрів (9mm, 10mm, .40 S&W, .45 ACP, .45 GAP, .357 SIG, .380 ACP; крім того є можливість переробити зброю під набої .22 LR, .400 Corbon, .40 Super та .50 GI). Простота конструкції зброї «Глок», а також простота у використанні, оскільки зброя має малу кількість деталей (приблизно в половину менше ніж звичайні пістолети), полегшує обслуговування та ремонт.
Полімерна рамка робить зброю легшою ніж пістолети зі сталевими або алюмінієвими рамками, це приваблює поліцейських та цивільних які часто носять при собі зброю. Спусковий гачок є єдиним робочим елементом; всі три запобіжники деактивуються при натисканні на спусковий гачок та автоматично активуються коли його відпускають. Пістолети «Глок» не мають інших ручних запобіжників (на відміну від зброї інших виробників яка має запобіжний важіль або кнопку); єдиними зовнішніми органами керування, окрім спускового гачка є важіль затримки затвора, фіксатор магазина та ковзний замок для розбирання.[9] Це підвищує простоту використання і зменшує потенційне джерело помилки під час використання пістолета в стресовій ситуації. Більшість сталевих компонентів пістолетів Глок оброблені за допомогою азотування,[10] завдяки цьому покращується твердість поверхні та робить пістолет стійким до корозії та зносу.
Хоча першим пістолетом з полімерною рамою став Heckler & Koch VP70, який з'явився на 12 років раніше за Glock 17, саме популярність пістолетів Глок надихнула інших виробників розпочати виробництво схожої зброї з полімерними рамками, наприклад Walther P99, Smith & Wesson Sigma, HS2000 (Springfield Armory XD), Steyr M, Taurus PT 24/7, Caracal, FN Herstal FNP та Ruger SR9.
Окрім самозарядних пістолетів, Глок випускали пістолет з перевідником вогню, «Глок 18», який міг вести самозарядний або автоматичний вогонь. Модель доступна лише для правоохоронців та військових, а деталі виробництва засекречено. Також існують комплекти переробки самозарядних пістолетів Глок на автоматичні, але їх виробляють інші компанії і мають позначення Title 2, яке їм дало Бюро алкоголю, тютюну, вогнепальної зброї і вибухових речовин — яке обмежило їх придбання та розповсюдження дилерами ATF 3 в США.[11]
Зараз Глок випускає дві моделі ножів, Feldmesser 78 (Польовий ніж 78) та Feldmesser 81 (Ніж виживання 81).
Польовий ніж 78 класичний ніж, з клинком довжиною 165 мм та з загальною довжиною 290 мм. Ніж виживання 81 має такі самі параметри, але на обусі леза нанесено зубці пили. Вага польового ножа 78 становить 206 г, а ножа виживання 81 — 209 г.
Руків'я та піхви зроблені з полімеру і можуть бути забарвлені у три кольори: оливковий сірий, піщаний та чорний.[12] В 2016 році Глок представили новий варіант польового ножа 81 в сірому кольорі і повідомили про припинення виробництва польового ноже 78 в інших кольорах окрім чорного.[13]
Крім того компанія Глок випускає шанцевий інструмент Feldspaten (букв. «польова лопата»), піхотну лопатку.
Лопата Feldspaten має загартоване сталеве лезо, яке можна замкнути у 3 позиції для копання, загрібання та рубання, телескопічне руків'я зроблено з армованого скловолокном нейлону із загартованим металевим полотном пилки довжиною 175 мм.
Вага лопати становить 650 г, а повна довжина становить 630 мм. Лопату та руків'я можна згорнути та скласти для легкого транспортування та зберігання. В складеному вигляді інструмент має розміри 260 мм × 150 мм × 60 мм.[14]
Шанцевий інструмент поставляють в нейлоновому чохлі для зручності зберігання/транспортування. Крім того його можна прикріпити на пояс або до рюкзаку.
Міжнародними філіями компанії Глок є:
- Glock America N.V. (Уругвай)
- Glock, Inc. (U.S.A.) (США)
- Glock (H.K.) Ltd. (Гонконг)
- Glock Middle East FZE (Об'єднані Арабські Емірати)
- Glock do Brasil S.A. (Бразилія)
Глок був об'єктом кількох схем розкрадань із залученням високопоставлених менеджерів компанії або інших осіб тісно пов'язаних з компанією. В 1999 році Чарльз Еверт зробив замах на Ґастона Ґлока, після того як Ґлок призначив йому зустріч щодо звинувачень у розкраданні. Еверт був засуджений за замах на вбивство разом із співучасником.[15]
У квітні 2012 Пол Януццо, колишній генеральний директор філії Glock, Inc. в США, визнаний винним в рекеті в зв'язку з його причетністю до розтрати.[16]
Розслідування цих справ виявило сумнівні фінансові операції на задньому плані і складну структуру власності, приховані за низкою підставних компаній у сприятливих місцях для оподаткування по всьому світу.[17][18]
- ↑ а б Firmenbuch
- ↑ www.businessweek.com. Glock Company Timeline. Архів оригіналу за 24 лютого 2012. Процитовано 21 березня 2010.
- ↑ WirtschaftsBlatt — 2013.
- ↑ https://web.archive.org/web/20160708083057/http://www.trendtop500.at/unternehmen/glock-gmbh/mitarbeiter/
- ↑ Ayoob, Massad (May 2004), The Glock. Tips for selling more of this hot seller, Shooting Industry, архів оригіналу за 3 січня 2010, процитовано 2 грудня 2009
- ↑ (Пресреліз).
{{cite press release}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Dockery, Kevin (2007). Future Weapons. Berkeley Trade. с. 158—159. ISBN 978-0-425-21750-4. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019.
- ↑ Hartink, A.E. (2002). The Complete Encyclopedia of Pistols and Revolvers. Edison, New Jersey: Chartwell Books, Inc. с. 149–156. ISBN 978-0-7858-1519-8.
- ↑ Glock Ges.m.b.H (2013). Instructions for Use, Glock Safe Action Pistols (PDF). Glock Ges.m.b.H. Архів оригіналу (PDF) за 12 вересня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.
- ↑ GLOCK. Glock.com. Архів оригіналу за 4 December 2008. Процитовано 27 листопада 2008.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 травня 2015. Процитовано 27 березня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Glock. Outdoor knives product page. Архів оригіналу за 27 September 2007. Процитовано 26 вересня 2007.
- ↑ mpicz. Glock dealer page. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019.
- ↑ Glock entrenching tool [Архівовано 29 липня 2010 у Wayback Machine.]
- ↑ Top Gun. Forbes. 31 березня 2003. Архів оригіналу за 1 August 2017. Процитовано 8 березня 2012.
- ↑ Ex-Glock executive sentenced to 7-years in prison. Fox. 11 квітня 2012. Архів оригіналу за 29 січня 2013. Процитовано 22 січня 2013.
- ↑ Grow, Brian; Ewing, Jack; Barrett, Paul M. (10 вересня 2009). Glock's Secret Path to Profits. Bloomberg Businessweek. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 27 березня 2019.
- ↑ Jarvis, John Paul (28 січня 2011). The strange case of Mr. Gaston Glock. Архів оригіналу за 7 червня 2018. Процитовано 27 березня 2019.
- Boatman, Robert H. Living With Glocks: The Complete Guide to the New Standard in Combat Handguns. Paladin Press, Boulder. 2002. ISBN 1-58160-340-1.
- Kasler, Peter Alan. Glock : The New Wave in Combat Handguns. Paladin Press, Boulder. 1992. ISBN 0-87364-649-5.
- Sweeney, Patrick. The Gun Digest Book of the Glock: A Comprehensive Review: Design, History, Use. Krause Publications, Iola, Wis. 2003. ISBN 0-87349-558-6.
- Sweeney, Patrick. The Gun Digest Book of the Glock, 2nd Edition. Gun Digest Books, Iola, Wis. 2008. ISBN 0-89689-642-0.
- Taylor, Robin. The Glock in Competition, 2nd Edition. Taylor Press, Bellingham. 2005. ISBN 0-9662517-4-1.
- Glock's official website [Архівовано 29 січня 2012 у WebCite]
- Glock's Secret Path to Profits [Архівовано 16 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Glock GmbH Company Description [Архівовано 11 квітня 2012 у Wayback Machine.]